Неповторний світ Остапа Оброци

    Остап Оброца – художник, культурно-громадський діяч, уславлений майстер екслібрису, автор понад 350 творів графіки, акварелі, станкового і монументального малярства.

        Народився 22 червня 1931 року в селі Добрівляни на Стрийщині. Щедра природа прикарпатського краю, мальовничі околиці рідного села, пісенна вдача людей, що змалку оточували Остапа, залишили в ньому глибокий слід.

       Закінчив Львівський поліграфічний інститут ім. І. Федорова факультет графіки за спеціальністю ілюстрація та оформлення книги. Він спрагло вбирає знання, розширює мистецький світогляд і вже як зрілий художник, із власним поглядом на навколишній світ, приступає до великої відповідальної роботи. У той час у Львові творили О. Кульчицька, Л. Левицький, Я. Музика, С. Караффа-Корбут, З. Кецало, М. Старовойт. Остапу пропонували залишитися для подальшої праці, але молодого митця вабила Стрийщина. Тут, разом з Віктором Романюком, він став засновником літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия», упродовж двадцяти років був заступником його голови. Згодом оформив експозицію музею «Хвилі Стрия».

Любові Камінській - 95

     Любов Камінська – відома стриянка, культурно-громадська діячка, активна учасниця національного відродження на Стрийщині, голова відновленого «Союзу українок» з 1990, перша голова філіалу «Союзу українок» на Стрийщині, з 2002 року Почесна голова Стрийської філії «Союзу українок», у 2021 році їй присвоїне звання «Почесна громадянка Стрия».

    Народилася Любов Камінська 18 червня 1931 року у невеличкому селі Заріччя (Волунів) на Жидачівщині. Була четвертою, наймолодшою дитиною у заможній родині Волицьких. Навчалася у Жидачівській середній школі, згодом закінчила Київський автодорожний інститут за спеціальністю бухгалтерський облік. Працею і відповідальністю заслужила повагу людей, виросла від касира до головного бухгалтера Стрийського автотранспортного підприємства (1952 – 1986 рр.). Впродовж всього життя ніколи не зраджувала високим моральним і християнським принципам, які змалку були закладені в її душі.

Ірина Сеник - Українка Незламного Духу

     Ірина Сеник – талановита поетеса, золота майстриня української вишивки, жінка-борець, багаторічна жінка-політв’язень (34 роки в’язниць, таборів і заслань), одна із 100 Героїнь світу, член Організації українських націоналістів, член Української гельсінської групи, громадська діячка, медсестра, почесна громадянка міст Борислава і Львова, Заслужений майстер народної творчості України.

    Народилася у Львові в родині січового стрільця Михайла Сеника та Марії Сеник, яка працювала в друкарні. В сім’ї було троє дітей – ще сестра Леоніда та брат Роман. Освіту здобувала у приватних гімназіях, а вищу – на факультеті іноземних мов Львівського університету.

Величність постаті Ольги Бачинської

    Сьогодні день народження «наймудрішої жінки Галичини». Саме так, без жодних перебільшень, сучасники називали Ольгу Бачинську (1875-1951) - легендарну етнографиню, колекціонерку та діячку кооперативного руху, яка понад пів століття присвятила нашому рідному місту #Стрий. Завдяки її невтомній праці творилася культурна та економічна #історія_Стрийщини, якою ми пишаємося й сьогодні.

 Пропонуємо ознайомитися з краєзнавчою пам'яткою https://www.facebook.com/share/p/1FhH7K5Ept/, підготовленою до ювілею Ольги Бачинської, та згадати ключові віхи її життєвого шляху.

Симон Петлюра : життя за Незалежність

     «В українську державність ми віруємо, українську державність ми ісповідуємо, в її неминучості ми переконані.  Для нас вона є до певної міри живою реальністю, бо ідею її ми носимо в серці,бо її духом, потребам овіяне все життя», - ці пророчі слова належать Симону Петлюрі, видатному державному, військовому та політичному діячу, публіцисту, літературному та театральному критику.                                              

  Сьогодні 25 травня минає 100 років з дня його трагічної загибелі в Парижі. Постать Головного Отамана військ Української Народної Республіки та другого очільника Директорії стала справжнім символом незламної боротьби за суверенну Україну та втіленням віковічної мрії нашого народу про власну незалежну державу.

  Симон Петлюра народився 22 травня 1879 року в передмісті Полтави у глибоко віруючій родині козацького походження. Був третім сином у родині, загалом мав одинадцятьох братів і сестер. Усі діти в сім'ї отримували виховання в українській релігійній духовно-побутовій атмосфері. 

Великий Українець : Богдан Гаврилишин

 Богдан Гаврилишин – український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч, візіонер, меценат, член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина, співзасновник фонду «Відродження». Був громадянином Канади, але в душі і справах завжди з Україною. Для нього бути українцем означало жити гідно, мислити широко й не чекати вказівок зверху. У цьому – вся його школа менеджменту, філософії й державотворення.

   Народився Богдан Гаврилишин 19 жовтня 1926 року в містечку Коропець на Тернопільщині. Три роки Богдан навчався у початковій школі в с. Жизномирі. Потім – у польськомовній Бучацькій державній гімназії, яку після приходу радянської влади перетворили на середню школу. З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії, а в навчальному році 1943-44 – у Дрогобицькій гімназії.

Національна премія України імені Тараса Шевченка

   20 травня, відзначаємо 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка - найвищої державної нагороди у сфері культури та мистецтва.
  📖 За роки існування премії її лауреатами стали десятки видатних особистостей - письменників, поетів, художників, музикантів і діячів мистецтва, чиї твори стали частиною культурного надбання України. Серед них : Павло Тичина, Олесь Гончар, Ірина Вільде, Ліна Костенко, Марія Матіос, Оксана Забужко, Іван Малкович. Катерина Калитко, Павло Белянський, Юрій Щербак та багато інших.
   Шевченківська премія - це голос української культури, який звучить крізь покоління.
  💻Пропонуємо ще раз згадати та відкрити для себе імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року https://www.facebook.com/share/v/19ziJd4Czq/

Мирон Парцей

Мирон Петрович Парцей – журналіст, публіцист, літературний критик, редактор, поет народився 3 травня 1941 року в Стрию. Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював кореспондентом районних та обласних газет, редактором наукових видавництв видавничого об’єднання «Вища школа», спеціалізованого видавництва «Світ».

Редагував десятки книг, що стали помітними віхами у духовному житті нашої країни, зокрема «Історія українського війська» у 2-х томах, «Нарис історії України», «Дмитро Дорошенко», «Богдан Хмельницький», «Історія України» Івана Крип’якевича, антологія української релігійної поезії «Слово Благовісту», а також публікації творів Євгена Маланюка, Святослава Гординського, Юліуша Словацького, Максима Богдановича та інші.

Конкурс "100 000 на ідею"

Сучасна бібліотека - це не лише книги, а й простір для реалізації крутих ідей. Сьогодні працівники Стрийська міська Централізована бібліотечна система взяли участь в онлайн-зустрічі «Конкурси для бібліотек: роз’яснення та відповіді», яка проходила на платформі Zoom 💻

💬Основний фокус зустрічі був зосереджений на нових проєктних можливостях та обласних конкурсах від Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА та Львівська обласна бібліотека для дітей саме для бібліотек, що обслуговують дітей.

👏Дякуємо директорці Львівська обласна бібліотека для дітей Olga Konasova за змістовні роз'яснення щодо заповнення конкурсних заявок та практичні поради.

💡Маємо ідеї, готуємось до участі у конкурсі.

Чорнобиль - 40

Сьогодні 26 квітня минає 40 років від дня Чорнобильської катастрофи - трагедії, що стала найбільшою техногенною аварією в історії людства.

Чотири десятиліття відділяють нас від тієї фатальної ночі 1986 року, коли вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС спричинив катастрофічні наслідки для України, Європи та всього світу.

Чорнобиль - це не просто хроніка подій. Це:

🔰Імена ліквідаторів, які закрили собою світ і врятували мільйони.

🔰 Долі родин, чиє життя розділилося на «до» та «після».

🔰 Незламна сила духу, що виявилася міцнішою за бетон і свинець.

     📚 Сьогодні ми згадуємо ці події через книги📚. Свідчення очевидців, документальні дослідження та спогади допомагають нам почути голоси тих подій. Саме в книгах живе пам’ять, яку не стерти часом.

Схиляємо голови перед ліквідаторами та всіма, хто мужньо боровся з наслідками катастрофи. Ваша жертовність - у нашій пам’яті назавжди.

2026 Рік Бориса Возницького на Львівщині

Борис Возницький (1926-2012 рр.) - український мистецтвознавець, видатний музейний діяч, історик, академік Української академії мистецтв, Герой України, Кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня, Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Заслужений працівник культури України. Куратор численних  виставок та справжній рятівник старовинних замків та інших пам’яток. Був Президентом Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв

Народився 16 квітня 1926 року в селищі Ульбарів (тепер – Нагірне у Рівненській області). Спочатку навчався в селищній школі, а у 5-6 класі перевівся до дубенської.

У березні 1944 року Борис Возницький мобілізувався на фронт Другої світової війни. Він служив у штрафній роті радянської армії. Водночас до входження на території заходу України радянської влади входив до УПА. Однак, як сам він зазначає у своїх спогадах, перед приходом радянської влади отримав наказ розійтися по будинках, а опісля їх воїни вже не отримали послання зібратися.

Крайовий Провідник ОУН

Історія української нації - це літопис, написаний кров’ю її найкращих синів. 10 квітня минає 95 років з дня смерті, коли зупинилося серце одного з найяскравіших лідерів націоналістичного руху - Степана Охримовича. Його життя було коротким, як спалах, але сповненим глибинного змісту.

Степан Охримович – студентський, політичний і громадський діяч, літературознавець, народився 18 вересня 1905 року у місті Сколе в сім'ї греко-католицького священника Богдана Охримовича і Анни Мартинків.

В родині він отримав належне національне виховання, добре знав про поневолене становище українського народу. В юнацькому віці він мав нагоду побачити спроби відновлення української державності, був свідком створення Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки.

"Доля, гартована в боях" : Віктор Курманович

Віктор Курманович – український військовий діяч, начальник штабу УГА, командир групи «Жовква»,  Державний секретар військовий справ ЗУНРу, генерал-чотар.

Народився 26 листопада 1876 року в селі Велика Вільшаниця, нині Золочівський район, Львівська область, Україна (тоді Золочівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї священика УГКЦ Йосипа Курмановича. Старший брат також став священником, а сам Віктор з юних років виявляв потяг до військової справи – спостерігав за вправами солдатів австрійського полку та зачитувався військово-історичними книгами.

Навчався у Золочівській гімназії, а після закінчення п'ятого класу батько віддав сина до кадетської школи у передмісті Кракова, звідки був скерований на навчання у військову академію у Відні (1902). Згодом служив у 30-му піхотному полку у Львові, а в 1912 році став командиром батальйону 13-го піхотного полку австро-угорської армії. Завдяки своїй кваліфікації українцеві Курмановичу вдалося потрапити на службу до Генерального Штабу Австро-Угорщини.

Методичний день «Бібліотека і громада : разом творимо успіх»

  19 березня методичний день у Центральній бібліотеці ім. М. Шашкевича Стрийської МЦБС був максимально насиченим та конструктивним. 

Директор Стрийської МЦБС Галина Цуцуп окреслила основні пріоритети успішної роботи бібліотек громади. Основну увагу приділила - безперервному підвищенню фахового рівня бібліотекарів та актуальним питанням оновлення та списання книжкових фондів.

Поетичний марафон📖 «Національний тиждень читання поезії»

💬Уже понад століття як в українську і світову літературу влився золотогомінний голос Павла Григоровича Тичини.

📒 Срібними, мелодійними арфами озиваються весни в людських серцях, вони хвилюють нас, як хвилювали батьків наших і хвилюватимуть нащадків. Сьогодні, Павло Тичина приходить до нас своєю співучою любовною та пейзажною лірикою, своїми глибинними роздумами про найскладніші філософські явища, соціальні проблеми, своїми відкриттями у поетичній формі, які вже давно поставили його на чільне місце в європейському і світовому письменстві.

📚 Відкрийте поетичний світ Павла Тичини у бібліотеках нашої громади.

Обласний день читання – 2026

📖👫20 березня — традиційний Обласний день читання. Львівська обласна бібліотека для дітей Leoteka PRO обрала цьогоріч для читань неймовірну серію книг "Чудове Чудовисько" Сашка Дерманського.

🧏❓Чи може чудовисько бути добрим? А чи може книга стати найкращим другом? Відповіді на ці питання знають герої Сашка Дерманського.

💬 Запрошуємо бібліотеки Стрийської громади долучитися до літературної події. Нехай цей день наповниться дитячим сміхом та шелестом сторінок книг Сашка Дерманського.

Національний тиждень читання поезії «Золотий гомін»

Символічно, що перший день присвячений нашим Захисникам і Захисницям. 

✍️ Представляємо Вам збірку "Тут були ми" Артура Дроня - поета, воїна, чиї вірші загартовані війною. 

Ця збірка - це присвята побратимам. Живим і тим, хто навіки в строю.  Вірші написані на фронті, але вони не про війну. Вони про людей, які люблять більше, ніж бояться. Які були тут і не пішли звідси. Такою мовою солдати згадують своїх, а діти пишуть листи на аркушах шкільного зошита. Нею говорять про біль і надію. Прощаються і люблять.

Національний тиждень читання поезії

Поезія - це голос душі, що звучить крізь час.

Уже втретє Український інститут книги проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку акцію Національний тиждень читання поезії. Цьогоріч він триватиме з 16 по 22 березня.

Тема Тижня - «Золотий гомін», за однойменною ліричною поемою Павла Тичини. Вона уособлює багатоголосся української поезії, її силу та здатність звучати крізь час.

Запрошуємо бібліотеки Стрийської громади долучитися до #Тижня_поезії.

«#Бінго_української_поезії» - це сім категорій, сім поетичних настроїв і безліч можливостей популяризувати українське слово.

Лауреати Шевченківської премії - 2026

Національна премія імені Тараса_Шевченка - це найвища культурна нагорода нашої держави, символ незламності та творчої сили народу. Цей рік – особливий, адже відзначаємо 65-річчя з дня заснування премії.

До Вашої уваги мультимедійна презентація Лауреати Шевченківської премії - 2026, які відображають не лише мистецьку досконалість, а й стійкість українського духу в часи випробувань.

Василь Нагірний - творець храмів і духу

25 лютого минуло 105 років з дня смерті Василя Нагірного – людини-епохи, чий талант назавжди закарбований в історії Галичини. Хоча земний шлях архітектора завершився понад століття тому, його присутність і сьогодні відчутна у кожному куполі галицького храму, що здіймається до неба.

Народився Василь Нагірний 11 січня 1848 року в селі Гірне. Закінчив Стрийську гімназію, вчився на архітектурному факультеті Львівської політехніки. Закінчив вищі студії у м. Лозанні (Швейцарія), здобувши диплом архітектора. Працював архітектором у Вінтертурі та м. Цюріху, там познайомився з членами української громади, брав активну участь у її заходах.

У 1882 р. повернувся до Львова і цілком присвятив себе архітектурі, кооперативному та культурно-громадському житті.