Національний тиждень читання літератури для дітей

Український інститут книги з 4 грудня по 14 грудня запрошує долучитися до теплої зимової ініціативи та  подарувати дітям атмосферу затишку, радості та сімейного єднання через книги.

«Тепло Книжкової Родини» – це більше, ніж тема тижня читання.

📗Це історії, що об’єднують.

📒Це вечори, коли між сторінками улюбленої книги родина знаходить час одне для одного.

📕Це можливість бути разом, навіть якщо нас розділяють відстані чи життєві обставини.

Переможці обласного конкурсу «Формула читання: інновації бібліотекарів»

🏆Одразу два проєкти бібліотек Стрийської громади стали переможцями обласного конкурсу «Формула читання: інновації бібліотекарів»

🔵Проєкт «Добро і милосердя єднає серця: інклюзивний бібліопростір у ЦДБ ім. В. Стефаника» Центральна дитяча бібліотека ім. В.Стефаника Стрийської МЦБС

🟡Проєкт «#Бібліоняня - простір активностей для дітей громади» Бібліотека-філія 3 Стрийської МЦБС

Тиждень української мови "Українська мова - мова ПЕРЕМОГИ"

З 27 жовтня по 2 листопада в Україні буде проходити  Тиждень Української Мови присвячений Дню української писемності та мови.

В бібліотеках Стрийської МЦБС пропонуємо організувати тиждень наповнений літературними та творчими подіями, зокрема :

- мовознавчий марафон «Українська – мова свободи», «Мова творить націю»

- мовознавчі сходини «Рідна мова – душі народної скарбниця»,

- мовознавчий турнір «Мово  українська – гордосте моя»,

- мовознавчий калейдоскоп «Спілкуйся українською»,

Свято Української Книжки стартувало у бібліотеках Стрийської громади

📘📒🎤Для мешканців громади, користувачів та відвідувачів бібліотек 12 днів літературного натхнення, відкриттів і зустрічей — презентації книжкових новинок, літературні події, літературні читання, спілкування з письменниками та поетами📘📒.

💬Це чудова нагода відкрити для себе нові імена, сучасну українську літературу та ще більше  відчути справжню магію книги.

💙💛📖Читайте українське — підтримуйте своє.

Пам'яті видатного діяча Степана Охримовича

Степан Охримович – студентський, політичний і громадський діяч, літературознавець, народився 18 вересня 1905 року у місті Сколе в сім'ї греко-католицького священника Богдана Охримовича і Анни Мартинків.

В родині він отримав належне національне виховання, добре знав про поневолене становище українського народу. В юнацькому віці він мав нагоду побачити спроби відновлення української державності, був свідком створення Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки.

Після закінчення початкової школи С. Охримович навчався у Стрийській гімназії, потім - у Львівській Академічній гімназії. Після завершення навчання у 1923 р. склав іспит зрілості з відзнакою. Студіював в Українському таємному університеті у Львові, але через хворобу перервав навчання.  А в 1925 р. здобував освіту на філософському факультеті Львівського університету. Брав активну участь у студентському житті.

«Будителі» - гордість міста Стрия

Наближається наше величне Свято Незалежності України. І хочеться пригадати вагому, історичну подію нашого міста.

📖Наше місто - незламна твердиня українства, перлина національної думки та культури. 24 серпня 1995 року з нагоди відзначення Свята Незалежності України в Стрию відбулась неординарна подія – відкриття комплексу «Будителі».  Під час урочистостей з нагоди відзначення 4-ї річниці Дня Незалежності України на центральній площі міста - майдані Незалежності  було відкрито меморіально-скульптурний комплекс світочам української та світової літератури, будителям і просвітителям української нації Тарасу Шевченку, Івану Франку, Лесі Українці.

На високих круглих постаментах височать у повен ріст бронзові постаті трьох найвидатніших українців-просвітителів нації. Вони встановлені у своєрідних нішах, утворених кам’яними арками, над ними купол і вічевий дзвін, що символізує силу слова, яке будило народ від вікової сплячки, піднімало на боротьбу, спонукало до неї. Cаме Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка були одними з найактивніших будителів українців. Тому друга назва монумента – пам’ятник українським будителям «Будителі». Цей пам’ятник символізує єдність і нероздільність Західної і Східної України.

Богдан Януш : відлуння пройдених доріг

Богдан Януш – письменник, художник, член НСПУ. Народився в 1940 році у селі Кальному на Тернопільщині. Рано осиротів, сестра матері Антоніна стала йому другою матір’ю. Дитинство і юність минули  у містечку Журавному Жидачівського району. Закінчив Журавненську середню школу. Працював матросом рятувальної станції  Алушти, одночасно навчаючись у студії образотворчого мистецтва, класу живопис. Він ще з дитинства мріяв стати професійним художником, але без відповідної підготовки і протекції вступити в мистецький заклад було неможливо. Його наставником і добрим вчителем був художник-пейзажист Федоров. Там, у Криму Богдан Януш і знайшов свою долю дружину Марію.

З 1964 року митець жив у Стрию, працював художником-оформлювачем. З 1975 року працює художником-оформлювачем у пересувній механізованій колонії, де приходилося займатися далеко не творчою роботою. Богдан Януш часто виготовляв копії з картин відомих художників для оформлення кабінетів. Художник займався самоосвітою, багато читав книг про графіку, малярство, найбільше любив читати про історію мистецтв. Він добре знав історію України. А також займався художнім малярством, одночасно захоплюється поезією. Найповніше проявив себе в жанрі пейзажного живопису (олія), створив кілька акварельних пейзажних циклів ліричного та філософського спрямування. Сам відбілював олію для живопису на сонці. Був учасником регіональних, обласних та міських виставок.

28 липня

Сьогодні Україна схиляє голову в скорботі, вшановуючи пам'ять тих, хто пройшов крізь пекло окупації, полону та тортур. 28 липня, вперше на офіційному рівні відзначається День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Дата 28 липня була обрана невипадково. Саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року сталася одна з найтрагічніших подій сучасної війни – теракт в Оленівці. Окупанти завдали удару по Волноваській колонії, де утримували наших військовополонених–оборонців “Азовсталі” та Маріуполя. Внаслідок цього терористичного акту загинули щонайменше 53 українські полонені з «Азовсталі», а понад 130 отримали поранення.

Пам'ять про кожну жертву, про їхні страждання та відвагу назавжди закарбується в історії України.

Пам'ятаємо кожного. Вічна пам'ять і шана нашим Героям! Слава Україні!

Жінка гартована в боротьбі

Ольга Ільків («Роксоляна», «Ольга Звіробій») – учасниця визвольної боротьби, зв’язкова головного командувача УПА Романа Шухевича, політув’язнена, поетеса-піснярка, громадська діячка, Героїня світу.

Ольга Ільків народилася 21 червня 1920 року в Стрию. Навчалась у Стрийській державній початковій школі ім. Ю. Словацького, Стрийській українській початковій школі на Ланах, Стрийській українській гімназії товариства «Рідна школа», Перемишльській українській дівочій гімназії, де вступила до Пласту. Закінчила екстерном Краківський ліцей (Польща), три семестри Львівського медичного інституту ( до окупації Львова більшовиками).

Взимку 1941 року після короткого вишколу була нелегально переправлена через «зелену границю» до Львова, де 24 липня 1941 р. скерована в похідну групу на Житомирщину. Однак після здійснених гестапо арештів членів ОУН у Львові похід скасували. Відтак Ільків працювала в Головній дирекції «Львівської залізниці» друкаркою. На свої документи діставала квитки для оунівців.

Національний тиждень читання художньої літератури

 Цьогоріч Український інститут книги анонсував Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію "Національний тиждень читання художньої літератури" з 16 по 22 червня 2025 року.

💬Тема тижня читання «Арабески книжкових шляхів». Арабеска - назва вигадливого східного орнаменту. Його закручені рослинні мотиви переплітаються, ховаються і знову вигулькують. Символічно, що саме до цього образу час від часу звертаються українські письменники.

👥 У фокусі тижня - дорослий читач, який прагне глибших смислів, нових досвідів та якісного дозвілля.

📝Пропонуємо в бібліотеках Стрийської громади провести:

- літературний екскурс «Від Шкляра до Жадана : письменники, які відкривають світу Україну», «Художня книга на тлі доби»

- літературний дебют «10 українських сучасних авторів, якими варто пишатись» / С. Жадан, О. Забужко, М. Кідрук, Л. Костенко, Т. Прохасько, М. Матіос, Ю. Андрухович та ін./

- літературні читання «Книги в жанрі «Пригодницька проза», «Українська класика: літературна спадщина нації»

- виставка-рейтинг «Сучасна художня література: уподобання читачів»

2025 рік Бачинських у Стрийській ТГ

Ольга Бачинська – відома в Галичині діячка кооперативного руху, сподвижниця галицької кооперації, етнографиня, колекціонерка. Сучасники називали її «наймудрішою жінкою Галичини». Працювала в «Касі Задатковій» (Перший Український Банк) де, власне і виникло гасло «Свій до свого по своє». Ольга Бачинська заслужила визнання своєю самовідданою доброчинною працею для громади міста, беручи участь у роботі 14-ти громадських товариств.

Ольга Бачинська походила зі старовинного роду Тишинських відомості про який  доходять до нас  з початку ХІХ століття. Це була священича сім’я, яка дала Стрийщині багато знаменитих імен. Народилася 5 червня 1875 року в селі Сучава на Буковині у сім'ї залізничного урядовця Антіна Тишинського та Фелікси-Марії (з дому Шутера), яка походила з німецької родини, уродженка м. Львова.  Дід Ольги о. Йосиф Тишинський був парохом с. Завадова. Змалечку Ольга виховувалася в українському дусі, на національних традиціях і духовних цінностях, у дусі любові й самопожертви до ближнього. Вчилася спочатку у Станіславові (тепер це Івано-Франківськ), в початковій жіночій школі в Коломиї. Фахову освіту Ольга Тишинська здобула у Львові в приватній торгівельній школі, яку закінчила в травні 1896 року. Тут вона успішно опанувала загальний курс бухгалтерії, а також закінчила курси діловодства.  У 1897 році проходить практику у Львівському товаристві «Дністер».

У пошуках праці за фахом Ольга пов’язує свою долю зі Стриєм. 1 червня 1898 року дирекція «Каси Задаткової»  в Стрию пропонує їй посаду урядника. За декілька років стає членом правління. З того часу більше як півстоліття Ольга Тишинська живе і працює в Стрию. У ці роки вона бере участь у будівництві Народного дому, організації філії кооперативи «Труд», Краєвого Господарсько-Молочарського Союзу», торгівельного товариства «Сокільський Базар», «Товариства руських жінок у Стрию»,  була головою «Товариства опіки над слугами і домашніми помічницями».

Маєстро Бонді

Знаним у світі зробив наш прикарпатський Стрий Богдан Весолоський - король української танцювальної музики, автор понад сотні пісень, музикант, композитор, диригент, головний редактор української редакції канадського радіо, відомий на всіх континентах землі, де живуть українці діаспори.

Богдан Весоловський народився 30 травня 1915 року у Відні, а у 1917 році Весоловські повернулися до Стрия, де проживали багато років.

Батько композитора Остап – досвідчений суддя-цивиліст, був окружним суддею в Стрию, активно працював на благо громади міста, брав активну участь у становленні Західно-Української Народної Республіки. Мати, Марія - громадська діячка, майже двадцять найскладніших років у житті як Стрия, так і Галичини в цілому очолювала осередок стриянок, що згодом переріс у «Союз українок» Стрия. Член повітового комітету Української Бойової Управи. Поєднувала громадську роботу із творчістю – писала сценарії свят, які проводила під псевдонімом Марія Грабовецька. Деякі поезії з часом поклав на музику її син – Богдан. 1940 року була ув’язнена і після п’яти років заслання в Сибір повернулась на рідну землю (померла у 1946 р.).

Чаша життя Теодори Савчинської-Латик

Теодора Савчинська-Латик – лікар за фахом і письменниця за покликанням, членкиня літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия» та Національної спілки письменників України.

Народилася 29 травня 1940 років в Стрию в патріотичній, інтелігентній родині, і зараз проживає в Стрию. Батько Петро член ОУН, загинув у Стрийській тюрмі в 1941 році, а ще вона внучата племінниця Соломії Крушельницької. Працюючи за спеціальністю займалася самоосвітою, поглиблювала свої знання з гуманітарних дисциплін, вивченням іноземних мов. Закінчила навчання на чотирирічних Катехитичних курсах при Львівській Архієпархії. Працювала викладачем-катехитом у Центрі передшлюбної катехизації наречених при Кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию. А свій вільний час присвячувала творчості. Писати почала у зрілому віці. Творчий дебют письменниці відбувся у 1995 році. Поетична збірка «Писанкове порання» вийшла у видавництві «Відродження».

🖋️Життєве кредо Теодори Савчинської-Латик: «Кожний день для молитви і праці, а вільна хвилина для творчості», - виявилося пророчим.

Вебінар

Працівники Стрийської МЦБС взяли участь у вебінарі «КВЕСТИ – знайдіть пригоди у своїй місцевості»: як долучитися до українсько-польського проєкту».

Дякуємо організаторам та спікерам за цікаві проєкти і корисне спілкування.

Союз Українок

Історія наша про спілку жінок

Напише ще тисячі славних сторінок,

Одягне земної пошани вінок

«Союз українок» В. Романюк

Українська жінка – горда, незалежна, самостійна, справжня патріотка і ніжна, турботлива мати, берегиня домашнього вогнища, хранителька традицій і звичаїв нашого народу, перша учителька і вихователька. Такою була вона з давніх-давен, такою бачимо її і сьогодні.

3 травня 1990 року в Стрию, в одному з найбільш національно свідомих міст Галичини, жіноцтво, з ініціативи членкинь Клубу вишивальниць провело Перші установчі збори відродженого Стрийського осередку Союзу українок, до якого увійшли 80 членкинь. Зібрання проходило у приміщенні Клубу медиків по вулиці Охримовича, яке було заповнене повністю. Зовсім юні, молоді та літні стриянки швидко заполонили невелику залу. Не всім вистарчало місця, тому стояли в проходах і під стінами. Серед присутніх було багато жінок, що пам’ятали роботу довоєнного товариства, брали участь у різних його акціях. В ініціативну групу ввійшли Ірина Винник, Стефанія Микитчин, Богдана Сандович, Ольга Курилас, Любов Камінська. Першою його головою стала Ірина Ольшанська, яка в заключенні слові свого виступу сказала : «Нашим хлібом насущим мають бути наші добрі діла». Сформували координаційну раду. Згодом 29 серпня 1990 року на посаду голови висунули кандидатуру Любові Камінської, а вже 18 вересня члени Стрийського осередку проголосували за це.

Юліан Стрийковський (Песах Старк)

Не кожен знає одного з найбільш закоханих у Стрий письменників Юліана Стрийковського. Навіть свій псевдонім він утворив від назви рідного міста. Польський письменник єврейського походження Юліан Стрийковський був одним з найбільш цікавих, а також одним з найбільш спірних польських романістів ХХ-го століття. Його називають найкращим письменником, що описав єврейський побут тих років.

Народився Песах Старк 27 квітня 1905 році в Стрию у єврейській родині. Його батько був мелабед (вчитель в стрийському хедері). Мати – Анна Штарк, з дому Монастирьких. Його спражнє ім’я Песах Штарк. Закінчив Стрийську державну гімназію, Львівський університет. Доктор поліністики.

Прожив довге і складне життя, повне духовних і політичних метань; від яскравого адепта комунізму до повного його засудження, від заперечення релігії до пошуків власного Бога. Творчість Ю. Стрийковського чітко ділиться на дві теми: Галичина і жидівське питання; біблійна трилогія, що опирається на Старий Завіт.

Мистецька палітра Петра Обаля

19 квітня минає 125 років від дня народження видатного українського художника, митця європейського рівня Петра Павловича Обаля, життя якого тісно пов’язане зі Стриєм, творчість якого є однією з найяскравіших сторінок в історії українського образотворчого мистецтва.

Родом Петро Обаль з села Ободівка на Тернопільщині, де формувався як особистість, звідси черпав натхнення для своїх неповторних картин упродовж всього життя. Син простого селянина, був наймолодшою дитиною в сім’ї. Мав ще чотирьох сестер і брата.

Навчався в Збаражській гімназії, але перешкодила Перша світова війна. Перебував у польському полоні. Основи рисунку і композиції засвоїв у львівського скульптора А. Коверка. У 1921-1926 рр. навчався в Краківській Академії красних мистецтв. Дипломною роботою Петра Обаля була картина «Мадонна», що заслуговує особливої уваги.  Двадцятип’ятирічний художник «одягнув» свою мадонну в подільське вбрання і зробив її реальною і земною.

Протягом 1926-1939 рр. викладав малювання, креслення в польських державних гімназіях. Згодом працював викладачем торгівельної школи в м. Сяноку на Лемківщині. А у 1941-1949 рр. викладач Стрийської гімназії та Стрийського педагогічного училища.

"НАШЕ МАЙБУТТЯ - ЕКОСВІДОМЕ ЖИТТЯ"

Екологічне просвітництво в бібліотеках Стрийської МЦБС було і залишається пріоритетним напрямком.Адже світові екологічні проблеми -глобальні проблеми. Вже протягом багатьох десятиріч ООН оголошує :

2021--2030рр.--Десятиріччя з відновлення екосистем;

2021--2030-рр--Десятиріччя науки про океан в інтересах сталого розвитку;

2018--2028--Десятиріччя дій "Вода для сталого розвитку"та ін.

На світовому рівні розробляються проєкти. програми  дії світової спільноти по збереженню планети.під це виділяються кощти. Прикладом спільної турботи про захист навколишнього середовища  є укриття на Чорнобильській АЕС, яке зводилось  всім світом і яке вже було пошкоджене росагресорами..

Однією з найважливіших екологічних проблем вУкрані  під час війни є забруднення повітря, води, грунту,.Постійні бомбардування та обстріли міст і населенних пунктів призвели до викидів великої кількості токсичних і хімічних речовин  у навколишнє середовище.Квітень -- місяць багатий на екологічні дати. Пропонуємо в бібліотеках провести:

--екоакція "Зелений паросток майбутнього" (висадження квітів ,на  прибібліотечній території)

- екотолока  "Разом зробимо  Землю  чистішою"  

- екологічний квест  "Природі потрібна твоя допомога "

- екологічна виставка "Довкілля б"є на сполох"

-екороздуми Чисте довкілля- чисте сумління !"

--екомарафон - "Збереження довкілля - справа кожного"

-зелена естафета  "Мої 10 кроків для збереження довкілля"

- екопоради "Зберегти і відновити"

-дискусія  "Що ми охороняємо-природу чи власне життя"

-літературна експедиція " Природа нам сигналить SOS ","Природа у твоїй улюбленій книзі "

-

Методичний день “Промоція книги і читання в публічних бібліотеках громади”

Сьогодні в Центральній бібліотеці ім. М. Шашкевича Стрийської МЦБС проведено методичний день “Промоція книги і читання в публічних бібліотеках громади” для бібліотечних працівників Стрийщини.

В процесі роботи відбулось жваве обговорення Стратегії розвитку культури на період до 2030 року, яку представила бібліотечній спільноті директор Галина Цуцуп. Також директор детально зупинилася на Професійному стандарті «Бібліотекар» та акцентувала увагу на необхідності підвищення кваліфікації, адже це без сумніву, сприяє тому, щоб бібліотекарі краще адаптувались до сучасних викликів і змін у галузі.

📖Відгомін Шевченківської премії – 2025 ✍️

Національна премія України імені Тараса Шевченка має особливе значення для України, адже вона відзначає не лише творчість, а й моральну силу авторів, національну ідентичність та історичну пам'ять.

З когорти Героїв

Історія визвольного руху творилась і на наших теренах. В 1950 році в Стрию в районі Марцинівки відбулась жахлива подія - розстріл членів ОУН в боротьбі за незалежність. Це ще одна із трагічних сторінок нашого міста в боротьбі за державність. Трапилась подія 4  квітня. Енкаведисти викрили криївку, що знаходилася в Стрию у будинку місцевого жителя Дмитра Федорківа (вул. Сколівська, 13).

Була проведена військова операція, під час якої загинули Петро Друль – «Бор», надрайоновий провідник ОУН Стрийщини та Василь Шеванюк – «Залізний», референт Служби безпеки Волинського крайового проводу ОУН. Вони відмовилися здаватися,  відкрили вогонь по нападниках та обоє загинули у перестрілці. Двоє підпільників вступили в бій із цілим загоном МВД! Будинок Федорківих повністю знищили, а тіла загиблих підпільників енкаведисти забрали з собою. Їхнє місце поховання невідоме і досі.

Дитина читає Україна процвітає

🧏В бібліотеках Стрийської громади стартує Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Це свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, свято письменників, бібліотекарів і читачів, веселих пригод і літературних відкриттів, зустрічей з цікавими людьми та героями книг.

📖📚Запрошуємо взяти участь у різноманітних творчих акціях, які проводитимуться у бібліотеках.

#БерезеньЧитаютьВСІ  #дітиобираютькнигу #Тижденьчитання2025

Ліна Костенко - 95

      З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, Ліна Костенко!💐🎁 Ваше життя присвячене слову, правді та Україні. Бажаємо Вам жити та творити ще багато років під мирним небом нашої НЕЗАЛЕЖНОЇ, НЕЗЛАМНОЇ УКРАЇНИ💙💛.

Обласний день дитячого читання - 2025

📖Традиційно в бібліотеках громади стартує регіональна акція «Березень. Читають всі!». Цьогоріч 20 березня читаємо книги Лесі Ворониної📘📒.

✍️Леся Воронина — популярна українська дитяча письменниця, авторка дотепних детективних історій, член Асоціації українських письменників. Авторка понад двадцяти книжок для дітей, серед яких іронічні детективи, об’єднані в серію «Суперагент 000» та серію «ТТБ», яка розповідає про таємні товариства боягузів, брехунів, ботанів і навіть блазнів. Перша книга серії «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9», отримала премію «Дитяча книга року BBC» у 2012 році та вивчається за шкільною програмою.

📚Завітайте до бібліотек нашої громади та отримайте насолоду від читання захоплюючих книг сучасної авторки!

Ювілейний поетичний марафон «Жива легенда : Ліна Костенко»

Є люди, які ще за життя стають легендами. Такою є Ліна Костенко – поет, публіцист, громадський діяч. А в першу чергу – жінка, яка одного разу написала: «Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці», - і лишилася на все життя вірною цим словам.

Цього року, 19 березня Ліна Костенко відзначає свій 95-літній ювілей. Це гарний привід ще раз привітати сучасну поетесу та звернутися до її творчості, яка надихає, дає сили повірити в себе та вчить за будь-яких обставин бути собою.

📒🎤В бібліотеках Стрийської громади пропонуємо провести :

• Літературна палітра «Ліна Костенко: стежками долі незламної поетеси»
• Поетичні читання «Це тихе слово над моєю долею», «Я вибрала Долю собі сама»
• Поетичний букет «В її віршах – історія народу»
• Літературний колаж «Поезія, що оновлює душу», «Шлях крізь час і слово»
• Виставка–портрет «Весна у римах Ліни Костенко»

👩‍💼Бібліотечний простір Бібліотека-філія 3 Стрийської МЦБС серед оновлених просторів Львівщини.

✍️За результатами звітності Львівська обласна бібліотека для дітей підготувала атлас інновацій «Нові бібліотечні простори, нові підходи» доступний за покликаннями:  https://tinyurl.com/5n6e9j62  або  https://tinyurl.com/mtssz5hn

Дякуємо Стрийська міська рада, Управління культури, молоді та спорту 🇺🇦 Стрийської міської ради, БФ «Регіон Карпат» NEEKA та Дитячому фонду ООН UNICEF Ukraine (#Проєкт_БібліоНяня) за оновлений сучасний простір для найменших відвідувачів та користувачів бібліотеки👫.

Національний тиждень читання поезії - 2025

Україна була, є і буде, бо в ній є незламні, непоборні, неповторні й надзвичайно талановиті поети та письменники.

Цьогоріч Український інститут книги вдруге організовує Національний тиждень читання поезії - 2025, який відбудеться з 17 по 23 березня.

📖Тема тижня  - «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

👥Пропонуємо в бібліотеках Стрийської громади провести:

• зустрічі з місцевими поетами  «Поезія лунає в кожнім серці»
• поетичний марафон «Віршована весна»;
• поетичні читання «Поезія (з) війни», «Поезія – це голос душі»;
• обговорення поетичних творів «Поезія, що оновлює душу»;
• онлайн-читання поезії  «Поезія у часи війни», «Поезія завжди єднає!»;
• поетичний букет «Весна у римах Ліни Костенко» до 95-річниці від дня народження Л. Костенко;
• поетичний  колаж «Поезія – вільна душа», «Поезія навіяна війною»
• книжкові виставки-інсталяції « Майстерність пера – майстерність серця», «Поети рідного краю».

          ✍️Тиждень поезії  — «нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці».

Олекса Бобикевич - 160

Український народ багатий своїм історичним минулим, культурою. Свою незалежність, державність ми одержали завдяки жертовній праці наших попередників, багатьох подвижників. Велика заслуга в пробудженні національної свідомості священників, котрі стояли на чолі національного відродження.

Олекса Бобикевич – священник, публіцист, педагог, редактор, видавець, просвітній і громадський діяч, один із засновників «Просвіти» і театру, фундатор «Стрийської трійці».

Народився 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1865 року у с. Малі Дідушичі в священичій сім’ї. Початкову освіту отримав приватно – вдома, пізніше вступив до академічної гімназії у Львові, де з добрим успіхом склав іспит зрілості 16 червня 1884 року. Закінчив  Львівську духовну семінарію. Під час навчання в семінарії мав неабиякий авторитет серед товаришів, під час вечорниць, на яких співались народні пісні, Олекса розвеселяв учасників своїми гумористичними віршами, а доповіді мали Богдан Кирчів, Кость Андрухович…

Славні краяни : Євген Олесницький

Євген Олесницький – доктор права, адвокат, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка,  публіцист, економіст, перекладач,організатор кооперативного руху, політичний, культурний і громадський діяч, голова товариства «Сільський господар».

Народився 5 березня 1860 року в селі Говилові Великому Теребовлянського району Тернопільської області в сім’ї священика. Навчаючись у Першій тернопільській гімназії відразу ввійшов у гімназійне життя і став членом, головою гуртка «Громада», в якому формувався національний світогляд українських гімназистів.

У 1878-1883 рр. навчався на правничому факультеті Львівського університету. Брав участь у роботі товариства «Руська бесіда». Відновив діяльність академічного товариства «Дружний лихвар», ставши його скарбником. Працював  практикантом в адвокатських канцеляріях Львова. Водночас власним коштом видавав «Русько-українську бібліотеку» з творами відомих письменників. У 1880 році став співзасновником народної газети «Діло», згодом разом з однодумцями заснував журнал «Часопись правнича», де друкував статті юридичної тематики. Перекладав художні твори, зокрема п’єси з англійської німецької мов для українського театру. Був референтом театрального театральних справ у «Руській бесіді», «Народному театрі».

Юлюс Фельдман

Юлюс Несанелович Фельдман – митець, музичний педагог, громадський діяч. Народився 31 січня 1925 р. у місті Яссах (Румунія). Батько, якого Юлюс втратив ще в ранньому дитинстві, був вчителем музики, мати – піаністкою (закінчила консерваторію у Бухаресті), а вітчим був валторністом Королівського оркестру Румунії. Культурна атмосфера міста і відповідна атмосфера в родині посіяли зерна любові до музики, посприяли формуванню Юлюса як музиканта. Під керівництвом матері успішно оволодів грою на фортепіано. Згодом закінчив музичний технікум, опанував акордеон.

Хлопчиськом пройшов останні роки Другої світової війни. Але і на фронті музика не відпускала його. Для своїх побратимів з якими ділив тривоги і радощі воєнних років і для тих які не повернулися додому написав свій перший ліричний твір «Солов’їний романс». Саме тоді Ю. Фельдман зрозумів стовідсотково: музика – його єдине і вічне покликання.

Життя віддане Україні

11 січня - 80 років з дня страти (1945 р.) енкаведистами українських патріотів – членів ОУН Зеновія Гойсака та Петра Стефаніва із Дашави, Павла Бабія та Павла Гадяка із Сихова

А в січні 1991 року на місці їхньої страти (біля колишньої макаронної фабрики, м. Стрий, вул. Успенська) встановлено меморіальну таблицю.

Життя славних земляків наповнено боротьбою за волю України. Вони лицарі духу, патріоти, які понад усе мріяли про незалежну державу.

На бистрині життя Любомира Франківа

9 січня 80-літній ювілей Любомира Франківа (1945-2018) – українського письменника, журналіста, політичного діяча.

Народився Любомир Васильович Франків 9 січня 1945 року в селі Любша на Рогатинщині Івано-Франківської області. Батько кравець,шив селянам «модерний одяг», мати – працювала у городній ланці. Родина була велика, окрім Любомира у батьків було ще троє дітей.

З 1952 по 1960 роки навчався у Любшанській школі. Батьки хотіли, щоб після закінчення син вивчився на священника, але Любомир вибрав інший шлях. У 1961 році вступив до Стрийського профтехучилища. Після навчання працював слюсарем на Новороздольскому хімкомбінаті.

З 1964 по 1967 роки Любомир служив в армії. Потрапив на Далекий Схід, був авіамеханіком. Після демобілізації повернувся на рідну Івано-Франківщину.

У Стрийській громаді 2025 рік проголосили роком родини Бачинських

Таке рішення було затверджене на останній сесії Стрийської міської ради у 2024 році. Прийняли таке рішення з метою формування національної політики пам’яті, патріотичного виховання молоді та з нагоди відзначення цьогоріч:

- 150-річчя від Дня народження Ольги Бачинської – діячки кооперативного і громадського руху, майстрині української народної вишивки, етнографині;

-  150-річчя від Дня народження Іларіона Бачинського – відомого на Галичині адвоката і співзасновника "Маслосоюзу" та 100-річчя з дня його смерті. 

Заходи, приурочені пам‘яті родини, відбуватимуться у громаді впродовж року.