🖼🎨Талановиті й численні картини художників братів Завозіних – славне надбання Стрия й України

🖌Ігор Завозін (1959-2015) – народився 20 липня 1959 року. З малих років любив малювати. Навчався в СШ №4. З перших класів займався в різних гуртках, художній студії. З душевною теплотою згадує Ігор свого вчителя зі студії, який заохочував і розвивав творчі починання дітей-сиріт та дітей з бідних сімей.

Разом з братом-близнюком Олегом вступив до Львівського художнього училища прикладного і декоративного мистецтва ім. І.Труша. Після успішного його закінчення і службив армії працював головним художником Стрийської художньої майстерні. В 1999-2004 рр. - займався педагогічно-викладацькою роботою в Дитяча школа мистецтв с.Братківці.

Творив у техніці живопису, графіки, мініатюри, ліногравюри, іконопису, оформлення інтер’єрів, декоративно-прикладному мистецтві. Причинився до відновлення інтер’єру будинку «Сокіл» Стрийський міський Будинок культури, оформлення експозиції Стрийський краєзнавчий музей "Верховина", музичних класів Моршинська школа мистецтв імені Ірини Король, кабінетів у школах району, аграрного коледжу. Ілюстрував і оформляв книги. В 2003 році відзначений як найкращий творчий працівник Стрия.

До найкращих робіт належать писанки: «12 апостолів», «Пасха», «Богородиця». Найбільше вражають його мініатюри, одна з них – «Циганське весілля» побувала на кількох виставках. На площі 1х1 см, автор зумів розмістити вдеталях 40 фігур людей. Робота була цікавою на багатьох виставках в Україні та зарубіжжі, навіть у Японії.

Знаний як автор герба міста, проектант і оформлювач Музей-садиба Степана Бандери  у с. Воля Задеревацька, творець дуже багатьох творів сакрального мистецтва: для церков і стриян створив головну ікону Храм Всіх Святих Українського Народу м. Стрия. А ще на запрошення громади розписав церкву в одному з міст центральної України і за роботу в сакральному мистецтві церкви нагороджений орденом Агата Печерського.

Дослідник рідного краю : Євстахій Сакаль

Сакаль Євстахій – педагог, краєзнавець, заслужений вчитель України, лауреат Міжнародних конкурсів ім. Мирона Утриска в номінації краєзнавчої літератури.

Народився 17 липня 1934 року у селі Вівня на Стрийщині. Наймолодший син, одинадцята дитина в родині Жемевко Катерини і Василя Сакаля.

Закінчив Львівське педагогічне училище, Львівський державний університет ім. І. Франка. Працював у школах Жидачівського, Стрийського районів,середній школі І-ІІІ ст. №10, а з 1986 по 2006 рр. учитель загальноосвітньої середньої школи І-ІІІст.№3 м. Стрия.

Учитель географії вищої категорії, учитель-методист, відмінник народної освіти, заслужений вчитель України. Багато років керував школою педагогічного досвіду з туристично-краєзнавчої роботи. Обладнав географічний кабінет, який був признаним кращим на Львівщині. Автор шкільного посібника «Географія Стрийщини», що складається з 2-х частин і подано опис понад 20 туристичних маршрутів для багатоденних походів. Ця книга результат багаторічної праці, спостережень і роздумів педагога над проблемами, які комплексно поєднуються у понятті краєзнавства - наука про рідний край. Посібник відзначений дипломом другого ступеня.

Євстахій Сакаль здійснив 12-ти денний похід берегом р. Стрия від витоку гирла (232 км.), склав її опис, зняв кінофільм.

Великому поету і українцеві Ігорю Калинцю - 85

Народився Ігор Миронович Калинець 9 липня 1939 році в місті Ходорів на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. Зі шкільних років читав твори заборонених українських письменників.

У 1956 році закінчив школу із срібною медаллю та стає студентом філологічного факультету Львівського університету. Коли отримав диплом про вищу освіту, з 1961 по 1972 рік працював у Львівському обласному державному архіві. У 1966 році у видавництві «Молодь» вийшла перша збірка віршів «Вогонь Купала».

Його життєвий шлях був тернистим. 11 серпня 1972 року молодий письменник отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання за свою громадянську позицію та участь у дисидентському русі. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Степаном Сапеляком ... Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спіткала така сама доля. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року, а реабілітували, як і багатьох, лише 1990…

Вижив, не зламався, повернувся до Львова. Писав, редагував, перекладав, упорядковував – і сьогодні продовжує вершити справи.

Після повернення із заслання Ігор Калинець працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.