Маєстро Бонді

Знаним у світі зробив наш прикарпатський Стрий Богдан Весолоський - король української танцювальної музики, автор понад сотні пісень, музикант, композитор, диригент, головний редактор української редакції канадського радіо, відомий на всіх континентах землі, де живуть українці діаспори.

Богдан Весоловський народився 30 травня 1915 року у Відні, а у 1917 році Весоловські повернулися до Стрия, де проживали багато років.

Батько композитора Остап – досвідчений суддя-цивиліст, був окружним суддею в Стрию, активно працював на благо громади міста, брав активну участь у становленні Західно-Української Народної Республіки. Мати, Марія - громадська діячка, майже двадцять найскладніших років у житті як Стрия, так і Галичини в цілому очолювала осередок стриянок, що згодом переріс у «Союз українок» Стрия. Член повітового комітету Української Бойової Управи. Поєднувала громадську роботу із творчістю – писала сценарії свят, які проводила під псевдонімом Марія Грабовецька. Деякі поезії з часом поклав на музику її син – Богдан. 1940 року була ув’язнена і після п’яти років заслання в Сибір повернулась на рідну землю (померла у 1946 р.).

Чаша життя Теодори Савчинської-Латик

Теодора Савчинська-Латик – лікар за фахом і письменниця за покликанням, членкиня літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия» та Національної спілки письменників України.

Народилася 29 травня 1940 років в Стрию в патріотичній, інтелігентній родині, і зараз проживає в Стрию. Батько Петро член ОУН, загинув у Стрийській тюрмі в 1941 році, а ще вона внучата племінниця Соломії Крушельницької. Працюючи за спеціальністю займалася самоосвітою, поглиблювала свої знання з гуманітарних дисциплін, вивченням іноземних мов. Закінчила навчання на чотирирічних Катехитичних курсах при Львівській Архієпархії. Працювала викладачем-катехитом у Центрі передшлюбної катехизації наречених при Кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию. А свій вільний час присвячувала творчості. Писати почала у зрілому віці. Творчий дебют письменниці відбувся у 1995 році. Поетична збірка «Писанкове порання» вийшла у видавництві «Відродження».

🖋️Життєве кредо Теодори Савчинської-Латик: «Кожний день для молитви і праці, а вільна хвилина для творчості», - виявилося пророчим.

Вебінар

Працівники Стрийської МЦБС взяли участь у вебінарі «КВЕСТИ – знайдіть пригоди у своїй місцевості»: як долучитися до українсько-польського проєкту».

Дякуємо організаторам та спікерам за цікаві проєкти і корисне спілкування.

Союз Українок

Історія наша про спілку жінок

Напише ще тисячі славних сторінок,

Одягне земної пошани вінок

«Союз українок» В. Романюк

Українська жінка – горда, незалежна, самостійна, справжня патріотка і ніжна, турботлива мати, берегиня домашнього вогнища, хранителька традицій і звичаїв нашого народу, перша учителька і вихователька. Такою була вона з давніх-давен, такою бачимо її і сьогодні.

3 травня 1990 року в Стрию, в одному з найбільш національно свідомих міст Галичини, жіноцтво, з ініціативи членкинь Клубу вишивальниць провело Перші установчі збори відродженого Стрийського осередку Союзу українок, до якого увійшли 80 членкинь. Зібрання проходило у приміщенні Клубу медиків по вулиці Охримовича, яке було заповнене повністю. Зовсім юні, молоді та літні стриянки швидко заполонили невелику залу. Не всім вистарчало місця, тому стояли в проходах і під стінами. Серед присутніх було багато жінок, що пам’ятали роботу довоєнного товариства, брали участь у різних його акціях. В ініціативну групу ввійшли Ірина Винник, Стефанія Микитчин, Богдана Сандович, Ольга Курилас, Любов Камінська. Першою його головою стала Ірина Ольшанська, яка в заключенні слові свого виступу сказала : «Нашим хлібом насущим мають бути наші добрі діла». Сформували координаційну раду. Згодом 29 серпня 1990 року на посаду голови висунули кандидатуру Любові Камінської, а вже 18 вересня члени Стрийського осередку проголосували за це.