Недоспівана пісня Василя Сліпака

20 грудня 2024 року, Василю Сліпаку мало б виповнитися 50…

Василь Сліпак – оперний співак світової слави, який пішов у засвіти захисником України. Волонтер, учасник Революції Гідності та бойових дій на Сході України, один з лідерів української громади Франції, Герой України. Мав унікальний голос, аналогів якого у світі не існує, мав хист до мов – вільно володів десятьма мовами. Його голос і виконання оперних партій назавжди залишаться в записах і серцях шанувальників опери в усьому світі.

Народився у Львові, перший професійний досвід отримав співаючи у Львівській хоровій капелі «Дударик», де співав понад 10 років, об’їздив пів світу, виступаючи на найпрестижніших сценах. Будучи студентом Львівської консерваторії, Сліпак багато гастролював. У 19 років взяв участь у відомому музичному конкурсі в Клермон-Феррані у Франції, здобувши Гран-прі та Приз глядацьких симпатій. Після цієї перемоги кар'єра молодого українського співака стрімко пішла вгору: сольні концерти у Франції, Німеччині, Польщі, а згодом, у 1997 році, Сліпак пройшов конкурс та став артистом Паризької національної опери. Відтоді — допоки не долучився до захисту України на фронті — Василь Сліпак співпрацював із Паризькою оперою.

Анатолій Кос-Анатольський

Анатолія Кос-Анатольського - композитор, диригент, педагог, народний артист, культурно-громадський діяч, Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка.

Народився 1 грудня 1909 році у м. Коломиї на Івано-Франківщині в родині відомого галицького лікаря Йосифа Коса, мати – Лідія піаністка. У численному роду Косів – лікарі, інженери, письменники, адвокати, всі вони були освіченими людьми, знали кілька мов. Ще за часів студентства друзі Анатоля пожартували: "Косів у світі багато, а Анатоль – лише один. Отже, Кос-Анатольський!". Так і з'явився псевдонім.

Навчаючись у Станіславській гімназії  Анатолій створив хор, почав записувати пісні. У 1931 році закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934р. - Львівську консерваторію ім. К. Шимановського. У 1930-х разом з Леонідом Яблонським, Богданом Весоловським та Степаном Гумініловичем входив до складу популярної тоді на Львівщині «Джаз-капели Яблонського» («Ябцьо-джаз»). Це були легендарні часи з вечірками і «модними віяннями» з Європи.       Деякий час він працював у власній юридичній конторі у Залізцях на Тернопільщині, але там йому бракувало насиченого культурного життя.