Теодора
Савчинська-Латик – лікар за фахом і письменниця за покликанням, членкиня
літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия» та Національної спілки
письменників України.
Народилася
29 травня 1940 років в Стрию в патріотичній, інтелігентній родині, і зараз
проживає в Стрию. Батько Петро член ОУН, загинув у Стрийській тюрмі в 1941
році, а ще вона внучата племінниця Соломії Крушельницької. Працюючи за
спеціальністю займалася самоосвітою, поглиблювала свої знання з гуманітарних
дисциплін, вивченням іноземних мов. Закінчила навчання на чотирирічних
Катехитичних курсах при Львівській Архієпархії. Працювала викладачем-катехитом
у Центрі передшлюбної катехизації наречених при Кафедральному соборі Успіння
Пресвятої Богородиці в Стрию. А свій вільний час присвячувала творчості. Писати
почала у зрілому віці. Творчий дебют письменниці відбувся у 1995 році. Поетична
збірка «Писанкове порання» вийшла у видавництві «Відродження».
🖋️Життєве кредо Теодори Савчинської-Латик: «Кожний день для молитви і праці, а вільна хвилина для творчості», - виявилося пророчим.
Від
2000 року у видавництві «Каменяр» періодично вийшли з друку збірки поезій
«Віднайди нас, Господи», дитяча казка у віршах «Лісова школа», поетична збірка
«Квітка в росі», де вболівання за долю рідного слова, глибока віра у високе
призначення людини, посвяти рідним та відомим особистостям. А також збірка
«Рівнодення», «Мініатюри і рефлексії», для дітей – «Ангеле Хоронителю», «Щебече
малеча», «Наші небесні охоронці», «Лісова школа», «Цікавинки звідусіль, або
тиждень – батько гоноровий», «Про тих, хто поруч»…
За
активну творчість для дітей і використання ними поезій у своїх виступах,
зокрема перекладів українською мовою польських дитячих письменників в 2003 році
п. Теодора отримала Міжнародну нагороду – «Орден Усмішки». Від 2004 року
поетеса працювала керівником літературного гуртка «Мелодія слова» при
Стрийському районному Будинку дитячої та юнацької творчості, де навчала дітей
віршувати, плекала у них любов до рідного слова та надихала на творчість.
Композитор
Богдана Фільц (м. Київ) створила оперу по казці письменниці «Лісова школа», а
також написала декілька романсів, пісень на слова поетки. Самодіяльна
композиторка Розалія Паукевич поклала на ноти декілька поезій авторки.
Пані
Теодора проводить активне життя, любить багато подорожувати, пізнавати різні
країни, їхню культуру, традиції. Про свою здійснену мрію -мандрівку-поломництво
на Святу Землю свої враження та емоції авторка відтворила у книзі «Свята Земля»
(2013).
Маючи
значний поетичний досвід несподівано, з-під пера поетки народжується доволі
поважний за обсягом прозовий блок «Вітражі». У численних новелах, новелетках,
оповіданнях, есеях, замальовках її чутлива душа тонко відображає непросте
життя, а головне – просту людину, його основного творця.
В
патріотичній збірці поезій «Герої наші не вмирають» виважені і хвилюючі слова
присвячені героям Крут, героям і жертвам Майдану, Героям Небесної Сотні, подіям
війни в України, національним символам – свідчення незламності духу
українського народу.
Збірка
віршів «Зерно слова» свого роду підсумок поетичної творчості, осмислене у
повсякденній дійсності реалій сучасності. Людина, роздумуючи над перебігом
часу, шукає і знаходить те, що дозволяє не загубитись серед сучасних
технологій.
В
2015 році за вагомий внесок у творчості для відродження духовності українського
народу Теодора Савчинська-Латик нагороджена медаллю «Почесна відзнака» від
Національної Спілки письменників України, в 2019 році одержала Диплом і медаль
від Стрийської міської ради, а також міську премію імені Олекси Бобикевича за
поетичну збірку вибраного «Зерно слова».
Крайня
книга авторки «Дорога у невідоме» (2024) – дорога, яку долали тисячі українців
у часи Другої світової війни. Події, описані авторкою у повісті співголосні із
сучасними, коли українцям довелося виїзжати і поневірятися в чужих землях,
рятуючись від навали російських загарбників у 2022 році. Історія – це рух по
колу. Отже, їй властиво повторюватись. А нам, українцям, робити правильні
висновки з її уроків і діяти.
📚В творчому доробку більше двадцяти
книг. І кожна книга – дитя, народжене з усіма болючими хвилюваннями та
сердечними радощами. А ще публікації в журналі «Дзвін», поетичних збірниках,
добрий десяток різних за тематичним спрямуванням добірок поезій, опублікованих
в обласних і місцевих періодичних виданнях.
«…
Я звичайна жінка, але, незважаючи на житейські перипетії, все-таки щаслива, бо
здолала все те, що доля несподівано дарувала, сприймаючи його, як належне. Така
моя життєва мрія…» - утверджує ювілярка. Вона усім серцем любить людей і
закликає всіх жити чесно, дотримуватись християнських законів, бути патріотами
рідної землі і бачити красу в буденному.
На
сьогодні пані Теодора активна в літературному і громадському житті. Слухачка і
викладачка Університет Третього Віку м.Стрий, веде для слухачів університету
літературний гурток «Мелодія слова» при Центральна бібліотека ім. М. Шашкевича
Стрийської МЦБС. Активно співпрацює з «Союзом українок», бере участь у
культурному житті в громаді. Завжди присутня на всіх знакових подіях та
зустрічах в місті. Тішимося, що пані Теодора учасниця та часта гостя
літературних презентацій в Центральній бібліотеці ім. М. Шашкевича Стрийської
МЦБС.
Немає коментарів:
Дописати коментар