Народився
Ігор Миронович Калинець 9 липня 1939 році в місті Ходорів на Львівщині, у
віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. Зі
шкільних років читав твори заборонених українських письменників.
У
1956 році закінчив школу із срібною медаллю та стає студентом філологічного
факультету Львівського університету. Коли отримав диплом про вищу освіту, з
1961 по 1972 рік працював у Львівському обласному державному архіві. У 1966
році у видавництві «Молодь» вийшла перша збірка віршів «Вогонь Купала».
Його
життєвий шлях був тернистим. 11 серпня 1972 року молодий письменник отримав 6
років суворих таборів і 3 роки заслання за свою громадянську позицію та участь
у дисидентському русі. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з
Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Степаном Сапеляком ...
Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спіткала
така сама доля. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов
1981 року, а реабілітували, як і багатьох, лише 1990…
Вижив,
не зламався, повернувся до Львова. Писав, редагував, перекладав, упорядковував
– і сьогодні продовжує вершити справи.
Після повернення із заслання Ігор Калинець працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.
Ігор
Калинець з 1987р. починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного
культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують
масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета
Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня
сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного
журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені
Т.Шевченка.
У
1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США – другий
том «Невольнича муза». У цьому ж році в Україні видана книга вибраних поезій
«Тринадцять аналогій» і була удостоєна Національної премії України імені Т.
Шевченка. 1994 року журнал «Сучасність» опублікував повість «Молімось зорям
дальнім», написаним письменником ще в 1972 році під час перебування у слідчому
ізоляторі львівської в’язниці.
За
визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду
українського слова 2005 року, відомому поетові та громадському діячеві Ігореві
Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.
Автор
50-ти книг поезій, перекладів, видань для дітей – «Вогонь купала» (1966 р.,
1975 р.), «Поезії з України» (1990 р.), «Підсумовуючи мовчання» (1971 р., 1995
р.), «Коронування опудала» (1972 р., 1990 р., 1996 р.), «Спогади про світ»
(1973-1975 рр.), «Тринадцять аналогій» (1991 р.), «Книжечка для Дзвінки» (1991
р.), «Пробуджена муза» (1991 р.), «Невольнича муза» (1991 р.), «Се ми, Господи»
(1993 р.), «Пан Ніхто» (1994 р.), «Молімось зорям дальнім» (1994 р.), «Про
Дівчинку і Квіти» (1995 р.), «Слово триваюче» (1997 р.), «Дурні казки» (1996
р.), «Майже казки» (1997 р.), «Терновий колір любові» (1998 р.), «Таке Собі»
(1999 р.), «Казки зі Львова» (1999 р.), «Ці квіти нестерні» (2000 р.),
«Різні-прерізні телеляківки» (2001 р.), «Ігорчик святкує» (2001 р.),
«Будельниця» (2002 р.), «Деякі пісеньки» (2002 р.), «Примовлянки» (2002 р.),
«Магістрат» (2002 р.), «Ісус» (2003 р.), «Данка і Крак» (2004 р.), «Забави
тістечок» (2004 р.), «Небилиці про котика і кицю» (2005 р.), «Пісеньки та
віршики зі Львова» (2006 р.), 2 книги вибраного німецькою (1975 р.),
французькою (1980 р.), польською (1999 р.) мовами. Співавтор (разом з Іриною
Калинець): «На Святого Миколая» (2002 р.), «Тут ангели чудяться» (2003 р.),
«Знане і незнане про Антонича» (2010 р.). Його твори перекладено чеською,
португальською, французькою, польською, англійською, іспанською, німецькою,
шведською, румунською мовами.
Ігор
Калинець живе у Львові. Він є кавалером орденів Князя Ярослава Мудрого (2008) і
Свободи (2009). Лауреат премії імені Івана Франка (1977 р. м. Чікаго), лауреат
Державної премії України імені Тараса Шевченка (1992) та премії імені Василя
Стуса (1992), лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди
(2017), почесним членом Міжнородного ПЕН-клубу.
У
січні 2022 року Ігор Калинець став Народним поетом України. За рішенням
міжнародного журі таку нагороду отримують поети, відомі своєю визначною
творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України.
Ігор
Калинець – не просто великий митець, він ціла епоха.
Вітаємо
ювіляра! Бажаємо міцного здоров'я та сил, рясних Божих благословінь та мирного
неба.
Немає коментарів:
Дописати коментар