Богдан Януш : відлуння пройдених доріг

Богдан Януш – письменник, художник, член НСПУ. Народився в 1940 році у селі Кальному на Тернопільщині. Рано осиротів, сестра матері Антоніна стала йому другою матір’ю. Дитинство і юність минули  у містечку Журавному Жидачівського району. Закінчив Журавненську середню школу. Працював матросом рятувальної станції  Алушти, одночасно навчаючись у студії образотворчого мистецтва, класу живопис. Він ще з дитинства мріяв стати професійним художником, але без відповідної підготовки і протекції вступити в мистецький заклад було неможливо. Його наставником і добрим вчителем був художник-пейзажист Федоров. Там, у Криму Богдан Януш і знайшов свою долю дружину Марію.

З 1964 року митець жив у Стрию, працював художником-оформлювачем. З 1975 року працює художником-оформлювачем у пересувній механізованій колонії, де приходилося займатися далеко не творчою роботою. Богдан Януш часто виготовляв копії з картин відомих художників для оформлення кабінетів. Художник займався самоосвітою, багато читав книг про графіку, малярство, найбільше любив читати про історію мистецтв. Він добре знав історію України. А також займався художнім малярством, одночасно захоплюється поезією. Найповніше проявив себе в жанрі пейзажного живопису (олія), створив кілька акварельних пейзажних циклів ліричного та філософського спрямування. Сам відбілював олію для живопису на сонці. Був учасником регіональних, обласних та міських виставок.

У 1988 році в Стрию відбулася єдина прижиттєва персональна виставка його малярських і графічних робіт в краєзнавчому музеї «Верховина». Також виставляв свої роботи на місцевих виставках стрийських художників разом з художниками мистецького обєднання «Стрий-КО». Друга і посмертна виставка творів відбулась у 2003 р. Найбільш яскраво проявив себе в техніці акварелі та жанрі пейзажного живопису(олія) і залишився в людській пам’яті як «журавенський Шевченко», бо окрім мистецтва малярства був знаний своїми гарними віршами, особливо рубаями, надрукованими в літературних збірниках і альманахах.

📖Вірші Богдана Януша друкувалися в українській та вірменській періодиці, добірку поезій вміщено в альманасі «Хвилі Стрия» (1995; 2002), член літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия». Перша поетична збірка  «Кришталеві дзвони» видана у 1999 році, була тепло прийнята читачами, де вірші різних років і окремий розділ складають понад 40 рубаїв. У другій збірці поета «Відлуння пройдених доріг» вийшла у 2000 році і тут вже 60 рубаїв. Як слушно зауважив у передмові до збірки її редактор, поет Віктор Корж: «Богдан Януш… один з тих щасливців, що вміє знаходити загублені колись скарби. Як художник знає таїни малярства, ілюструючи вірші репродукціями власного живопису».

📘У 2001 році вийшла нова збірка «Рубаї», яка пронизана любов’ю до рідної землі і всього сущого на ній.  Серед різноманітних поетичних форм в книжці вирізняються поетичні мініатюри – рубаї, якими автор послуговується для філософського осмислення життя. Усі три збірки, які художньо оформлені автором, склали своєрідний поетичний триптих.

🖌️ Богдан Януш автор близько 100 малярських робіт, зокрема зимового циклу акварелей, лірично-настроєвого «Передчуття весни», що зображає стару дорогу зі Стрия до Журавна, пейзажів «Зимове надвечір’я», «Берізки», «Дідусеві яблука», «Три яблуні», «Знамення», «Дві тополі», серії про дерева в цвіту, берегів Дністра.

Майже тридцять років свого життя він прожив у Стрию, де у нього розвинувся талант живописця. Саме тут він сформувався,  як поет.

                Так хочеться співати і радіти,

                На повну силу жити і любить.

               Вогнем любові душі людські гріти

               І сонцеквітно лиш добро творить…

📖Ці слова були життєвим кредо Богдана Януша – поета і художника, який жив у нашому місті і залишив добрий слід в його історії. Працював, виховував дочок, внуків.

Долею і Богом Богдану Янушу було відмірено прожити не так багато, неповних 63 роки. Відійшов художник в інші світи у день сміху 1 квітня 2003 року. Хоронили його всією громадою міста на Стрийському кладовищі. Бог забрав його, щоб він читав свою поезію і малював свої картини вічності. Друзі постаралися, щоб митця посмертно прийняли у члени Національної Спілки письменників.

Богдан Януш був людиною виняткової працездатності, порядності й скромності, був цікавим співрозмовником, і тому залишив добрий слід в історії Стрия.