Олекса Бобикевич - 160

Український народ багатий своїм історичним минулим, культурою. Свою незалежність, державність ми одержали завдяки жертовній праці наших попередників, багатьох подвижників. Велика заслуга в пробудженні національної свідомості священників, котрі стояли на чолі національного відродження.

Олекса Бобикевич – священник, публіцист, педагог, редактор, видавець, просвітній і громадський діяч, один із засновників «Просвіти» і театру, фундатор «Стрийської трійці».

Народився 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1865 року у с. Малі Дідушичі в священичій сім’ї. Початкову освіту отримав приватно – вдома, пізніше вступив до академічної гімназії у Львові, де з добрим успіхом склав іспит зрілості 16 червня 1884 року. Закінчив  Львівську духовну семінарію. Під час навчання в семінарії мав неабиякий авторитет серед товаришів, під час вечорниць, на яких співались народні пісні, Олекса розвеселяв учасників своїми гумористичними віршами, а доповіді мали Богдан Кирчів, Кость Андрухович…

По закінченні богословських студій Олекса одружився з Йосифою (Осипою) Нижанківською. Після висвячення на священника співслужив у церкві в с. Слободі-Болехівській на Івано-Франківщині. Але спокійна праця на селі не припала Олексі до вподоби, він «бажав ширшої публічної арени». Згодом переїхав до Стрия де служив парохом Благовіщення Пречистої Діви Марії.

Олекса Бобикевич працював для народу. Тоді був модний клич: «Свій до свого по своє». В той час поляки не бажали приймати наших дітей в інститути, не забезпечували  роботою після їх закінчення. Українці шукали виходу в цій ситуації, відкриваючи крамниці, майстерні і так йшли: «свій до свого по своє».

На основі згоди всіх партій у 1890 р. – співзасновник, секретар товариства «Підгірцівська рада». У 1894 році разом з доктором Озаркевичем заснував у Стрию товариство «Міщанська бесіда» і був багатолітнім головою товариства. Своїми викладами з історії та письменства Бобикевич старався розбудити поміж її членами національну свідомість, був дуже відповідальний у громадській роботі.

Олекса Бобикевич став співзасновником хорового товариства «Стрийський Боян» і театрального гуртка при товаристві «Стрийська бесіда». Під його керівництвом аматори театрального ставили вистави Юрія Федьковича, а також написану отцем Олексою просвітницьку виставу «Настоящі», що порушила тему «москвофільства, питання культури національної мови». На той час вона, як грім розбудила спільноту.

Олекса Бобикевич - редактор, видавець започаткованого Остапом Нижанківським журналу «Бібліотека музикальна», що друкував твори молодих галицьких композиторів, Миколи  Лисенка, короткі відомості про музичне життя в Галичині. Організатор осередків, крамниць, читалень товариства «Просвіта» в Стрию, в селах Стрийщини. Секретар, голова, лектор товариства «Просвіта» в Стрию, на Стрийщині. Засновник і директор ощадно-кредитної  «Каси задаткової». Був залучений до будівельного комітету побудови Народного дому в Стрию.

Від 1884 р. писав вірші, оповідання, деякі вмістив у часописах «Діло», «Зоря», «Зеркало» за 1885-1887рр. Окремі ненадруковані поезії здобули популярність. Вірші «У гаю», «Верніться, сни моїх прекрасні» поклав на музику Остап Нижанківський, що стали піснями. У поетичному доробку виділяється поема «В небі» («Небесна комедія»), написана в 1900 р. про виборчі події  1897р. в с. Чернієві Тисменицького району Івано-Франківської області. Серед помітніших творів – вірші «І знов могила! Знов землю копають!», присвяченій пам’яті літератора, філолога Є. Желехівського, «Корабель», під яким розумів Церкву, Христову віру, «Витайте нам, гості!», приурочений до відкриття Народного дому в Стрию у 1901. Олекса Бобикевич також автор оповідань «На село», «По матурі», «Іван Туз»,,  надруковані в журналі «Зоря». Він був працьовитою і скромною людиною і не турбувався долею своїх творів. Писав для вузького кола своїх знайомих і близьких. Тому не все, що писав, віднайдено.

Найбільшу популярність здобула його п’єса «Настоящі», де висміяно потуги москвофілів запровадити в Галичині російську мову.

Олекса Бобикевич – чудовий публіцист. У статтях, проповідях, надрукованих у часописах «Діло», «Свобода», «Батьківщина», «Руский Амвон», «Червоная Русь», «Страхопуд», «Посланник» чути схвильований голос патріота, народолюбця. У статтях «Про гостину руського театру» показав себе знавцем театру.

Взимку 1900 року о.Олекса скаржиться на сильні головні болі. Поступово втрачає зір, а у вересні 1901 року цілком перестає бачити. Причиною недуги була мозгова пухлина. Але навіть хворий, з повністю втраченим зором, священник просив дружину і знайомих заопікуватися справами, які не встиг завершити сам. Перед смертю О. Бобикевич отримав парохію в Конюхах (с. Конюхів), хоч працювати вже як священник не зміг.

Невблаганна недуга звела його передчасно в могилу 8 грудня 1902 року проживши усього 37 років. Похований о. Олекса Бобикевич на стрийському цвинтарі.

Життя Олекси Бобикевича було цікавим і неспокійним. У некролозі на смерть письменника і громадського діяча Іван Франко писав, що «Олекса Бобикевич звісний у цілім повіті як невтомний робітник на полі освіти та організації, особливо серед стрийського міщанства, притім талановитий письменник і поет».

На фасаді будинку, що під номером 8 на вулиці Олесницького у Стрию висить скромна меморіальна дошка, а навпроти будинку пролягає невеличка вулиця, названа іменем Олекси Бобикевича.

• Бобикевич О. Твори [Текст] / упоряд. М. В. Ващишин. – Львів : Каменяр, 2000. – 214 с.
• Миськів Л. Про що шепоче вічність… На стежках пам’яті [Текст] / Лідія Миськів. - Кн. 1. - Львів: «ГАЛИЧ-ПРЕС». - 2019. - С. 108-109, 224, 278
• Стрийський некрополь : інформаційно-довідкове видання [Буклет]
• Стрийщина. Сторінки історії [Текст] : Кн. 1. – Стрий : Щедрик, 2009. – С. 124-125, 433, 441, 493, 525, 564
• Ващишин М. Бобикевич Олекса (1865-1902) [Текст] / Зеновія Ханас // Стрийщина. Історія в іменах. Кн. 2. – Стрий : Щедрик, 2012. - С. 48-49