На бистрині життя Любомира Франківа

9 січня 80-літній ювілей Любомира Франківа (1945-2018) – українського письменника, журналіста, політичного діяча.

Народився Любомир Васильович Франків 9 січня 1945 року в селі Любша на Рогатинщині Івано-Франківської області. Батько кравець,шив селянам «модерний одяг», мати – працювала у городній ланці. Родина була велика, окрім Любомира у батьків було ще троє дітей.

З 1952 по 1960 роки навчався у Любшанській школі. Батьки хотіли, щоб після закінчення син вивчився на священника, але Любомир вибрав інший шлях. У 1961 році вступив до Стрийського профтехучилища. Після навчання працював слюсарем на Новороздольскому хімкомбінаті.

З 1964 по 1967 роки Любомир служив в армії. Потрапив на Далекий Схід, був авіамеханіком. Після демобілізації повернувся на рідну Івано-Франківщину.

З 1979 по 1985 роки навчався на філологічному факультеті Львівського університету, отримав диплом викладача української мови та літератури. Працював журналістом. Невеликі оповідання друкувалися у місцевій періодиці.

Пан Любомир вийшов з літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия». Тут на засіданнях читав уривки зі своїх перших творів. Засновник , голова «Клубу «Літературна вітальня», засновник і редактор газети «Українська перспектива».

Перша окрема книжка побачила світ у 1991 році, це була повість «Тінь чорної троянди», надрукована видавництвом «Каменяр». У 1994 році журнал «Дзвін» опублікував роман «Прірва», 2002 року побачили світ повісті «Зіткнення», «Фанфарон», 2004 «Притон», 2008 – «Розвіяні вітром» (литовською мовою), 2009 – «Юда потирає руки» і «Слово слов’янина (Закляття)», 2011 – «Золотий мільярд», «Із зали суду», 2012 – «Метафори волі», 2014 - «Ти і Я», 2014 – «Мандри Бога», 2017 – видав книгу «Аркан і Воїн».

Його твори неодноразово друкувалися в журналі «Дзвін», часописах «Літературний Львів», «За вільну Україну», «Високий замок» та інших періодичних видань та колективних збірниках. Потім друкувався в різних видавництвах, але при кожній нагоді гордо підносив знамено Стрия. Світ побачило понад 20 книг автора. Лауреат премії Ліги Українських Меценатів та родини Дмитра Нитченка (2000 р.). книга «Зіткнення» увійшла в десятку найкращих книг України.

Був час коли пан Любомир кардинально змінив власне життя, переїхав зі Стрия на проживання до Литви, 7 років перебував у Вільнюсі, але зв’язків з Україною, з рідним містом ніколи не втрачав, писав і видавав книги виключно українською мовою.

Любомир Франків - Лауреат 13-го Сходу Литовського літературного конкурсу, нагороджений Дипломом І-го ступеня в номінації «Проза» за книгу «Розвіяний вітром» (посіла перше місце). Був учасником Програми «Східне партнерство» (2009-2010рр.)

5 травня 2018 року отримав літературну премію та диплом імені Ірини Вільде за книги «Аркан і Воїн».

Головний мотив творчості Любомира Франківа – не зрадити Правду у Слові. Цієї позиції він дотримувався впродовж усього свого життя.

Помер Любомир Франків 22 грудня 2018 року в Стрию, тут і похований.

Літературна спадщина письменника є у фондах Стрийської МЦБС. Запрошуємо до ознайомлення з творчістю та книгами ювіляра.