Народилася Любов Камінська 18 червня 1931 року у невеличкому селі Заріччя (Волунів) на Жидачівщині. Була четвертою, наймолодшою дитиною у заможній родині Волицьких. Навчалася у Жидачівській середній школі, згодом закінчила Київський автодорожний інститут за спеціальністю бухгалтерський облік. Працею і відповідальністю заслужила повагу людей, виросла від касира до головного бухгалтера Стрийського автотранспортного підприємства (1952 – 1986 рр.). Впродовж всього життя ніколи не зраджувала високим моральним і християнським принципам, які змалку були закладені в її душі.
Попри щоденні турботи - сімейні та виробничі - завжди прагнула до подвижницької праці. Тому охоче відгукнулась на пропозицію брати участь у роботі Клубу вишивальниць, який діяв з 1964 року при літературно-мистецькому об’єднанні «Хвилі Стрия». Любов Камінська належить до тих жінок, які знають ціну народного мистецтва. Сама багато вишивала і водночас популяризувала українські взори. Учасниця міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок від 1977 року. Вишиває хрестиком, низинкою і мереживом жіночі та чоловічі сорочки, рушники, доріжки, серветки. Окремі роботи зберігаються у Стрийський краєзнавчий музей "Верховина".
Доля Люби Камінської - це доля галицької жінки, громадського діяча, берегині української духовності. Від початку національного відродження на Стрийщині кінця 1980 років - учасниця його заходів і подій. Співініціатор створення товариства української мови ім. Т. Шевченка, згодом «Просвіта». Виступала у виставах народного театру при міському Будинку культури. У 1990 році ввійшла до складу ініціативної групи зі створення ГО Союз Українок Стрийщини. Була обрана заступником голови, а невдовзі - головою Стрийського Союзу українок.
Тоді відродились Андріївські вечорниці, свята Миколая, День матері, Маланчині вечори, Великодні гаївки. Пані Люба співала у вокальному тріо «Берегиня» з Розалією Паукевич та Софією Середницькою в Народному домі, міському Будинку культури, дитячих садках, школах, училищах Стрия, Стрийського району.
У 1990 році відвідала майже всі села Стрийщини для залучення жінок до громадської діяльності, зуміла згуртувати передове стрийське жіноцтво. У 1992 році обрана головою Стрийської філії Союзу українок. Союзянки вели велику просвітницьку роботу в школах, військових частинах. Завдяки їм у місті почали активно відроджуватися українські національні свята і традиції.
Любов Камінська була делегаткою з’їздів Союзу українок у Києві, конгресу Союзу українок у Чернівцях. У 1994 р. – учасниця форуму демократичних сил Львівщини, Помаранчевої революції в Києві. Дописувачка до сторінки «Наша світлиця» в міській газеті «Гомін волі». Автор нарису «З добром і любов’ю. Слово про «Союз українок» у збірнику «Хвилі Стрия». Автор статті в збірнику «Шляхетність ідеї – енергія праці. Життєпис Союзу українок Львівщини (1990 – 2002)». Ініціатор створення меморіального музею Ольги Бачинської в Стрию. Також входила до складу міської комісії з перейменування вулиць Стрия.
Свій обов’язок громадянки бачить у тому, щоб сприяти росту свідомості народу, серед якого живе, будучи твердо переконаною, що поле родить пишно тільки там, де на ньому працюють, дбаючи про його культуру, а отже про майбутній урожай.
Сьогодні Любов Камінська – Почесна громадянка Стрия, почесна Голова Союз Українок Стрия, удостоєна нагород і шани, є учасницею різних заходів, акцій, подій громади. Пані Люба активна, натхненна і красива жінка. Любить порадити, скерувати в правильному векторі, забуваючи про вік, йде туди, де потрібна її допомога, досвід, порада... Їй світиться новий день, подарований Творцем для життя в ім’я служіння людям.
Немає коментарів:
Дописати коментар