Національний тиждень читання поезії - 2025

Україна була, є і буде, бо в ній є незламні, непоборні, неповторні й надзвичайно талановиті поети та письменники.

Цьогоріч Український інститут книги вдруге організовує Національний тиждень читання поезії - 2025, який відбудеться з 17 по 23 березня.

📖Тема тижня  - «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

👥Пропонуємо в бібліотеках Стрийської громади провести:

• зустрічі з місцевими поетами  «Поезія лунає в кожнім серці»
• поетичний марафон «Віршована весна»;
• поетичні читання «Поезія (з) війни», «Поезія – це голос душі»;
• обговорення поетичних творів «Поезія, що оновлює душу»;
• онлайн-читання поезії  «Поезія у часи війни», «Поезія завжди єднає!»;
• поетичний букет «Весна у римах Ліни Костенко» до 95-річниці від дня народження Л. Костенко;
• поетичний  колаж «Поезія – вільна душа», «Поезія навіяна війною»
• книжкові виставки-інсталяції « Майстерність пера – майстерність серця», «Поети рідного краю».

          ✍️Тиждень поезії  — «нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці».

Олекса Бобикевич - 160

Український народ багатий своїм історичним минулим, культурою. Свою незалежність, державність ми одержали завдяки жертовній праці наших попередників, багатьох подвижників. Велика заслуга в пробудженні національної свідомості священників, котрі стояли на чолі національного відродження.

Олекса Бобикевич – священник, публіцист, педагог, редактор, видавець, просвітній і громадський діяч, один із засновників «Просвіти» і театру, фундатор «Стрийської трійці».

Народився 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1865 року у с. Малі Дідушичі в священичій сім’ї. Початкову освіту отримав приватно – вдома, пізніше вступив до академічної гімназії у Львові, де з добрим успіхом склав іспит зрілості 16 червня 1884 року. Закінчив  Львівську духовну семінарію. Під час навчання в семінарії мав неабиякий авторитет серед товаришів, під час вечорниць, на яких співались народні пісні, Олекса розвеселяв учасників своїми гумористичними віршами, а доповіді мали Богдан Кирчів, Кость Андрухович…

Славні краяни : Євген Олесницький

Євген Олесницький – доктор права, адвокат, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка,  публіцист, економіст, перекладач,організатор кооперативного руху, політичний, культурний і громадський діяч, голова товариства «Сільський господар».

Народився 5 березня 1860 року в селі Говилові Великому Теребовлянського району Тернопільської області в сім’ї священика. Навчаючись у Першій тернопільській гімназії відразу ввійшов у гімназійне життя і став членом, головою гуртка «Громада», в якому формувався національний світогляд українських гімназистів.

У 1878-1883 рр. навчався на правничому факультеті Львівського університету. Брав участь у роботі товариства «Руська бесіда». Відновив діяльність академічного товариства «Дружний лихвар», ставши його скарбником. Працював  практикантом в адвокатських канцеляріях Львова. Водночас власним коштом видавав «Русько-українську бібліотеку» з творами відомих письменників. У 1880 році став співзасновником народної газети «Діло», згодом разом з однодумцями заснував журнал «Часопись правнича», де друкував статті юридичної тематики. Перекладав художні твори, зокрема п’єси з англійської німецької мов для українського театру. Був референтом театрального театральних справ у «Руській бесіді», «Народному театрі».

Юлюс Фельдман

Юлюс Несанелович Фельдман – митець, музичний педагог, громадський діяч. Народився 31 січня 1925 р. у місті Яссах (Румунія). Батько, якого Юлюс втратив ще в ранньому дитинстві, був вчителем музики, мати – піаністкою (закінчила консерваторію у Бухаресті), а вітчим був валторністом Королівського оркестру Румунії. Культурна атмосфера міста і відповідна атмосфера в родині посіяли зерна любові до музики, посприяли формуванню Юлюса як музиканта. Під керівництвом матері успішно оволодів грою на фортепіано. Згодом закінчив музичний технікум, опанував акордеон.

Хлопчиськом пройшов останні роки Другої світової війни. Але і на фронті музика не відпускала його. Для своїх побратимів з якими ділив тривоги і радощі воєнних років і для тих які не повернулися додому написав свій перший ліричний твір «Солов’їний романс». Саме тоді Ю. Фельдман зрозумів стовідсотково: музика – його єдине і вічне покликання.

Життя віддане Україні

11 січня - 80 років з дня страти (1945 р.) енкаведистами українських патріотів – членів ОУН Зеновія Гойсака та Петра Стефаніва із Дашави, Павла Бабія та Павла Гадяка із Сихова

А в січні 1991 року на місці їхньої страти (біля колишньої макаронної фабрики, м. Стрий, вул. Успенська) встановлено меморіальну таблицю.

Життя славних земляків наповнено боротьбою за волю України. Вони лицарі духу, патріоти, які понад усе мріяли про незалежну державу.

На бистрині життя Любомира Франківа

9 січня 80-літній ювілей Любомира Франківа (1945-2018) – українського письменника, журналіста, політичного діяча.

Народився Любомир Васильович Франків 9 січня 1945 року в селі Любша на Рогатинщині Івано-Франківської області. Батько кравець,шив селянам «модерний одяг», мати – працювала у городній ланці. Родина була велика, окрім Любомира у батьків було ще троє дітей.

З 1952 по 1960 роки навчався у Любшанській школі. Батьки хотіли, щоб після закінчення син вивчився на священника, але Любомир вибрав інший шлях. У 1961 році вступив до Стрийського профтехучилища. Після навчання працював слюсарем на Новороздольскому хімкомбінаті.

З 1964 по 1967 роки Любомир служив в армії. Потрапив на Далекий Схід, був авіамеханіком. Після демобілізації повернувся на рідну Івано-Франківщину.

У Стрийській громаді 2025 рік проголосили роком родини Бачинських

Таке рішення було затверджене на останній сесії Стрийської міської ради у 2024 році. Прийняли таке рішення з метою формування національної політики пам’яті, патріотичного виховання молоді та з нагоди відзначення цьогоріч:

- 150-річчя від Дня народження Ольги Бачинської – діячки кооперативного і громадського руху, майстрині української народної вишивки, етнографині;

-  150-річчя від Дня народження Іларіона Бачинського – відомого на Галичині адвоката і співзасновника "Маслосоюзу" та 100-річчя з дня його смерті. 

Заходи, приурочені пам‘яті родини, відбуватимуться у громаді впродовж року.