Симон Петлюра : життя за Незалежність

     «В українську державність ми віруємо, українську державність ми ісповідуємо, в її неминучості ми переконані.  Для нас вона є до певної міри живою реальністю, бо ідею її ми носимо в серці,бо її духом, потребам овіяне все життя», - ці пророчі слова належать Симону Петлюрі, видатному державному, військовому та політичному діячу, публіцисту, літературному та театральному критику.                                              

  Сьогодні 25 травня минає 100 років з дня його трагічної загибелі в Парижі. Постать Головного Отамана військ Української Народної Республіки та другого очільника Директорії стала справжнім символом незламної боротьби за суверенну Україну та втіленням віковічної мрії нашого народу про власну незалежну державу.

  Симон Петлюра народився 22 травня 1879 року в передмісті Полтави у глибоко віруючій родині козацького походження. Був третім сином у родині, загалом мав одинадцятьох братів і сестер. Усі діти в сім'ї отримували виховання в українській релігійній духовно-побутовій атмосфері. 

Великий Українець : Богдан Гаврилишин

 Богдан Гаврилишин – український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч, візіонер, меценат, член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина, співзасновник фонду «Відродження». Був громадянином Канади, але в душі і справах завжди з Україною. Для нього бути українцем означало жити гідно, мислити широко й не чекати вказівок зверху. У цьому – вся його школа менеджменту, філософії й державотворення.

   Народився Богдан Гаврилишин 19 жовтня 1926 року в містечку Коропець на Тернопільщині. Три роки Богдан навчався у початковій школі в с. Жизномирі. Потім – у польськомовній Бучацькій державній гімназії, яку після приходу радянської влади перетворили на середню школу. З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії, а в навчальному році 1943-44 – у Дрогобицькій гімназії.

Національна премія України імені Тараса Шевченка

   20 травня, відзначаємо 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка - найвищої державної нагороди у сфері культури та мистецтва.
  📖 За роки існування премії її лауреатами стали десятки видатних особистостей - письменників, поетів, художників, музикантів і діячів мистецтва, чиї твори стали частиною культурного надбання України. Серед них : Павло Тичина, Олесь Гончар, Ірина Вільде, Ліна Костенко, Марія Матіос, Оксана Забужко, Іван Малкович. Катерина Калитко, Павло Белянський, Юрій Щербак та багато інших.
   Шевченківська премія - це голос української культури, який звучить крізь покоління.
  💻Пропонуємо ще раз згадати та відкрити для себе імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року https://www.facebook.com/share/v/19ziJd4Czq/

Мирон Парцей

Мирон Петрович Парцей – журналіст, публіцист, літературний критик, редактор, поет народився 3 травня 1941 року в Стрию. Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював кореспондентом районних та обласних газет, редактором наукових видавництв видавничого об’єднання «Вища школа», спеціалізованого видавництва «Світ».

Редагував десятки книг, що стали помітними віхами у духовному житті нашої країни, зокрема «Історія українського війська» у 2-х томах, «Нарис історії України», «Дмитро Дорошенко», «Богдан Хмельницький», «Історія України» Івана Крип’якевича, антологія української релігійної поезії «Слово Благовісту», а також публікації творів Євгена Маланюка, Святослава Гординського, Юліуша Словацького, Максима Богдановича та інші.

Конкурс "100 000 на ідею"

Сучасна бібліотека - це не лише книги, а й простір для реалізації крутих ідей. Сьогодні працівники Стрийська міська Централізована бібліотечна система взяли участь в онлайн-зустрічі «Конкурси для бібліотек: роз’яснення та відповіді», яка проходила на платформі Zoom 💻

💬Основний фокус зустрічі був зосереджений на нових проєктних можливостях та обласних конкурсах від Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА та Львівська обласна бібліотека для дітей саме для бібліотек, що обслуговують дітей.

👏Дякуємо директорці Львівська обласна бібліотека для дітей Olga Konasova за змістовні роз'яснення щодо заповнення конкурсних заявок та практичні поради.

💡Маємо ідеї, готуємось до участі у конкурсі.

Чорнобиль - 40

Сьогодні 26 квітня минає 40 років від дня Чорнобильської катастрофи - трагедії, що стала найбільшою техногенною аварією в історії людства.

Чотири десятиліття відділяють нас від тієї фатальної ночі 1986 року, коли вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС спричинив катастрофічні наслідки для України, Європи та всього світу.

Чорнобиль - це не просто хроніка подій. Це:

🔰Імена ліквідаторів, які закрили собою світ і врятували мільйони.

🔰 Долі родин, чиє життя розділилося на «до» та «після».

🔰 Незламна сила духу, що виявилася міцнішою за бетон і свинець.

     📚 Сьогодні ми згадуємо ці події через книги📚. Свідчення очевидців, документальні дослідження та спогади допомагають нам почути голоси тих подій. Саме в книгах живе пам’ять, яку не стерти часом.

Схиляємо голови перед ліквідаторами та всіма, хто мужньо боровся з наслідками катастрофи. Ваша жертовність - у нашій пам’яті назавжди.

2026 Рік Бориса Возницького на Львівщині

Борис Возницький (1926-2012 рр.) - український мистецтвознавець, видатний музейний діяч, історик, академік Української академії мистецтв, Герой України, Кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня, Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Заслужений працівник культури України. Куратор численних  виставок та справжній рятівник старовинних замків та інших пам’яток. Був Президентом Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв

Народився 16 квітня 1926 року в селищі Ульбарів (тепер – Нагірне у Рівненській області). Спочатку навчався в селищній школі, а у 5-6 класі перевівся до дубенської.

У березні 1944 року Борис Возницький мобілізувався на фронт Другої світової війни. Він служив у штрафній роті радянської армії. Водночас до входження на території заходу України радянської влади входив до УПА. Однак, як сам він зазначає у своїх спогадах, перед приходом радянської влади отримав наказ розійтися по будинках, а опісля їх воїни вже не отримали послання зібратися.