Жінка гартована в боротьбі

Ольга Ільків («Роксоляна», «Ольга Звіробій») – учасниця визвольної боротьби, зв’язкова головного командувача УПА Романа Шухевича, політув’язнена, поетеса-піснярка, громадська діячка, Героїня світу.

Ольга Ільків народилася 21 червня 1920 року в Стрию. Навчалась у Стрийській державній початковій школі ім. Ю. Словацького, Стрийській українській початковій школі на Ланах, Стрийській українській гімназії товариства «Рідна школа», Перемишльській українській дівочій гімназії, де вступила до Пласту. Закінчила екстерном Краківський ліцей (Польща), три семестри Львівського медичного інституту ( до окупації Львова більшовиками).

Взимку 1941 року після короткого вишколу була нелегально переправлена через «зелену границю» до Львова, де 24 липня 1941 р. скерована в похідну групу на Житомирщину. Однак після здійснених гестапо арештів членів ОУН у Львові похід скасували. Відтак Ільків працювала в Головній дирекції «Львівської залізниці» друкаркою. На свої документи діставала квитки для оунівців.

Національний тиждень читання художньої літератури

 Цьогоріч Український інститут книги анонсував Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію "Національний тиждень читання художньої літератури" з 16 по 22 червня 2025 року.

💬Тема тижня читання «Арабески книжкових шляхів». Арабеска - назва вигадливого східного орнаменту. Його закручені рослинні мотиви переплітаються, ховаються і знову вигулькують. Символічно, що саме до цього образу час від часу звертаються українські письменники.

👥 У фокусі тижня - дорослий читач, який прагне глибших смислів, нових досвідів та якісного дозвілля.

📝Пропонуємо в бібліотеках Стрийської громади провести:

- літературний екскурс «Від Шкляра до Жадана : письменники, які відкривають світу Україну», «Художня книга на тлі доби»

- літературний дебют «10 українських сучасних авторів, якими варто пишатись» / С. Жадан, О. Забужко, М. Кідрук, Л. Костенко, Т. Прохасько, М. Матіос, Ю. Андрухович та ін./

- літературні читання «Книги в жанрі «Пригодницька проза», «Українська класика: літературна спадщина нації»

- виставка-рейтинг «Сучасна художня література: уподобання читачів»

2025 рік Бачинських у Стрийській ТГ

Ольга Бачинська – відома в Галичині діячка кооперативного руху, сподвижниця галицької кооперації, етнографиня, колекціонерка. Сучасники називали її «наймудрішою жінкою Галичини». Працювала в «Касі Задатковій» (Перший Український Банк) де, власне і виникло гасло «Свій до свого по своє». Ольга Бачинська заслужила визнання своєю самовідданою доброчинною працею для громади міста, беручи участь у роботі 14-ти громадських товариств.

Ольга Бачинська походила зі старовинного роду Тишинських відомості про який  доходять до нас  з початку ХІХ століття. Це була священича сім’я, яка дала Стрийщині багато знаменитих імен. Народилася 5 червня 1875 року в селі Сучава на Буковині у сім'ї залізничного урядовця Антіна Тишинського та Фелікси-Марії (з дому Шутера), яка походила з німецької родини, уродженка м. Львова.  Дід Ольги о. Йосиф Тишинський був парохом с. Завадова. Змалечку Ольга виховувалася в українському дусі, на національних традиціях і духовних цінностях, у дусі любові й самопожертви до ближнього. Вчилася спочатку у Станіславові (тепер це Івано-Франківськ), в початковій жіночій школі в Коломиї. Фахову освіту Ольга Тишинська здобула у Львові в приватній торгівельній школі, яку закінчила в травні 1896 року. Тут вона успішно опанувала загальний курс бухгалтерії, а також закінчила курси діловодства.  У 1897 році проходить практику у Львівському товаристві «Дністер».

У пошуках праці за фахом Ольга пов’язує свою долю зі Стриєм. 1 червня 1898 року дирекція «Каси Задаткової»  в Стрию пропонує їй посаду урядника. За декілька років стає членом правління. З того часу більше як півстоліття Ольга Тишинська живе і працює в Стрию. У ці роки вона бере участь у будівництві Народного дому, організації філії кооперативи «Труд», Краєвого Господарсько-Молочарського Союзу», торгівельного товариства «Сокільський Базар», «Товариства руських жінок у Стрию»,  була головою «Товариства опіки над слугами і домашніми помічницями».

Маєстро Бонді

Знаним у світі зробив наш прикарпатський Стрий Богдан Весолоський - король української танцювальної музики, автор понад сотні пісень, музикант, композитор, диригент, головний редактор української редакції канадського радіо, відомий на всіх континентах землі, де живуть українці діаспори.

Богдан Весоловський народився 30 травня 1915 року у Відні, а у 1917 році Весоловські повернулися до Стрия, де проживали багато років.

Батько композитора Остап – досвідчений суддя-цивиліст, був окружним суддею в Стрию, активно працював на благо громади міста, брав активну участь у становленні Західно-Української Народної Республіки. Мати, Марія - громадська діячка, майже двадцять найскладніших років у житті як Стрия, так і Галичини в цілому очолювала осередок стриянок, що згодом переріс у «Союз українок» Стрия. Член повітового комітету Української Бойової Управи. Поєднувала громадську роботу із творчістю – писала сценарії свят, які проводила під псевдонімом Марія Грабовецька. Деякі поезії з часом поклав на музику її син – Богдан. 1940 року була ув’язнена і після п’яти років заслання в Сибір повернулась на рідну землю (померла у 1946 р.).

Чаша життя Теодори Савчинської-Латик

Теодора Савчинська-Латик – лікар за фахом і письменниця за покликанням, членкиня літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия» та Національної спілки письменників України.

Народилася 29 травня 1940 років в Стрию в патріотичній, інтелігентній родині, і зараз проживає в Стрию. Батько Петро член ОУН, загинув у Стрийській тюрмі в 1941 році, а ще вона внучата племінниця Соломії Крушельницької. Працюючи за спеціальністю займалася самоосвітою, поглиблювала свої знання з гуманітарних дисциплін, вивченням іноземних мов. Закінчила навчання на чотирирічних Катехитичних курсах при Львівській Архієпархії. Працювала викладачем-катехитом у Центрі передшлюбної катехизації наречених при Кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию. А свій вільний час присвячувала творчості. Писати почала у зрілому віці. Творчий дебют письменниці відбувся у 1995 році. Поетична збірка «Писанкове порання» вийшла у видавництві «Відродження».

🖋️Життєве кредо Теодори Савчинської-Латик: «Кожний день для молитви і праці, а вільна хвилина для творчості», - виявилося пророчим.

Вебінар

Працівники Стрийської МЦБС взяли участь у вебінарі «КВЕСТИ – знайдіть пригоди у своїй місцевості»: як долучитися до українсько-польського проєкту».

Дякуємо організаторам та спікерам за цікаві проєкти і корисне спілкування.

Союз Українок

Історія наша про спілку жінок

Напише ще тисячі славних сторінок,

Одягне земної пошани вінок

«Союз українок» В. Романюк

Українська жінка – горда, незалежна, самостійна, справжня патріотка і ніжна, турботлива мати, берегиня домашнього вогнища, хранителька традицій і звичаїв нашого народу, перша учителька і вихователька. Такою була вона з давніх-давен, такою бачимо її і сьогодні.

3 травня 1990 року в Стрию, в одному з найбільш національно свідомих міст Галичини, жіноцтво, з ініціативи членкинь Клубу вишивальниць провело Перші установчі збори відродженого Стрийського осередку Союзу українок, до якого увійшли 80 членкинь. Зібрання проходило у приміщенні Клубу медиків по вулиці Охримовича, яке було заповнене повністю. Зовсім юні, молоді та літні стриянки швидко заполонили невелику залу. Не всім вистарчало місця, тому стояли в проходах і під стінами. Серед присутніх було багато жінок, що пам’ятали роботу довоєнного товариства, брали участь у різних його акціях. В ініціативну групу ввійшли Ірина Винник, Стефанія Микитчин, Богдана Сандович, Ольга Курилас, Любов Камінська. Першою його головою стала Ірина Ольшанська, яка в заключенні слові свого виступу сказала : «Нашим хлібом насущим мають бути наші добрі діла». Сформували координаційну раду. Згодом 29 серпня 1990 року на посаду голови висунули кандидатуру Любові Камінської, а вже 18 вересня члени Стрийського осередку проголосували за це.