Осипа Бобикевич : життя гідне подиву

29 листопада 1869 році в селі Лисятичі в священичій сім'ї Йосипа Нижанківського та Осипи Тишинської на Стрийщині народилася Осипа Бобикевич – музикантка, педагогиня, культурно-громадська діячка, патріотка українського відродження.

Осипа - сестра священника, композитора Остапа Нижанківського. Інтелігентна, надзвичайно порядна і авторитетна у стрийській громаді жінка, дружина священника, письменника Олекси Бобикевича. З дитинства захоплювалась музикою, театром. Згадуючи свої молоді роки, Осипа Бобикевич розповідала про те, як постійно займалася самоосвітою, прихиляла серце до всього українського. Разом з братами Нижанківськими співала українських пісень, читала Шевченка, вишивала їм сорочки. І сільських дівчат учила вишивати, ще й книжечки «Просвіти» їм роздавала. Була піаністкою, акомпанувала стриянам до співу, гри на скрипці. Від 1892 року співала, акомпанувала в хорі «Стрийський Боян», яким керував її брат, Остап Нижанківський.

У 1903 році, через рік після смерті чоловіка, Осипа за підтримки Наталії Кобринської наважилася, маючи двох малолітніх дітей, спільно з жіноцтвом заснувати «Товариство руських женщин», яке й очолила. Гуртуючи українських жінок під гуманітарним національно-релігійним гаслом, товариство займалося десятками добрих справ для міста, зокрема опікувалося церковними громадами, сиротами, бідними людьми. На зібранні серед стриян пожертви активістки руху створили притулок для сиріт, а в 1904 році відкрили дитячі садки на Шумлявщині та Ланах. Активно працювала Осипа і в багатьох інших інституціях, брала участь в організації аматорських вистав, дитячих імпрез. Долучалася до праці української «Каси Задаткової». Учасниця різних громадських акцій.

Топ-30 кращих публічних бібліотек Львівщини 2024

Серед Топ-30 кращих публічних бібліотек Львівщини 2024 : 

• Центральна бібліотека ім. М. Шашкевича Стрийської МЦБС

• Бібліотека с. Пукеничі  Стрийської МЦБС

• Бібліотека-філія смт. Дашава Стрийської МЦБС

🤗🫶 Дякуємо Олені Шматько, завідувачці науково-методичним відділом Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки за високо оцінену діяльність бібліотек нашої громади.

Наш світ змінився. Але ми не зламалися  та продовжуємо працювати. Гуртуймося задля Перемоги💙💛

Жінка невтомної праці : Ольга Заяць

Сьогодні 110-а річниця від дня народження Ольги Заяць, педагогині, диригентки, культурно-громадської діячки. Вона народилася 30 жовтня 1914 року в Стрию. Батьки тернопільчани. Закінчила Стрийську вчительську семінарію УПТ «Рідна школа» (1933), Стрийську музичну школу з класу скрипки, Вищий музичний інститут ім. Лисенка у Львові. З юнацьких років – член Пласту, згодом Союзу українок. Учасниця культурно-громадських заходів у Стрию. Викладала в самоосвітніх гуртках Союзу українок. У 1939-1941 рр. працювала вчителькою співу, природознавства Верхньосиньовидненської середньої школи на Сколівщині. Через роботу в «Просвіті» пожвавлювала культуру, в якій на той час вже працювала після посади сільської вчительки.

Під час німецької окупації була викладачем скрипки Стрийської музичної школи. У 1945-1975 рр. – директор Стрийської музичної школи. Під її керівництвом колектив зберіг високий професіоналізм, почуття відповідальності. Вона не пропускала нагоди засіяти бодай зернину національної ідеї в серця вчительського та учнівського колективу, підготувала і провела не один цікавий мистецький захід. Ольга Заяць мала добрий хормейстерський та організаторський хист. Була твердою і наполегливою у своїх діях щодо захисту української мови.

Ольга Заяць керувала вчительським хором, що сама його організувала, диригувала симфонічним оркестром, звучання якого відзначалось високим професійним рівнем. Навіть у складні часи радянського тоталітаризму завдяки розумному керівництву директора в школі діловодство велося українською мовою, панувала атмосфера українства, національного духу.

Свято української книжки

Традиційно, у другій половині жовтня, в бібліотеках Львівщини проходить Свято української книжки.

Пропонуємо бібліотечним працівникам Стрийська міська Централізована бібліотечна система з 21 по 31 жовтня запросити читачів на осіннє книжкове святкування.

Цікавими будуть різноманітні інтерактивні заходи, зокрема :

• День нової книги "Осінні книгомандри"
• Бібліофреш "Осінь - час дитячого читання"
• Ювілейний вернісаж "Іменинники в книжковій родині"
• Акція "#Читомагія : читаємо вголос українську казку"
• Онлайн-подорож "Портал у світ дитячих книг"
• Літературний лабіринт "Скарб таємничий із книжкової полиці"
• Віртуальна подорож "Літературні хіти сезону", "Осіння книжкова 10"
• Флешмоб "Хай вся Україна читає, бо книга нас усіх єднає"
• Бібліоселфі "Я люблю читати"
• Літературні пазли "Українська книга серед дітвори"

Чекаємо на яскраві світлини, відеоролики з відзначення Свята української книги в соцмережах.

ХІV бібліотечний форум - 2024

💬📚Стартував XIV Львівський міжнародний бібліотечний форум. Цьогорічна тема : «Бібліотека: вічні цінності перед викликом змін».

Працівники Стрийської МЦБС долучаються до онлайн-зустрічей.

Корисні обговорення сучасних викликів та місії бібліотек в умовах воєнного стану.

 

Надії Гнатів - 80

Славен наш край талантами, подвижниками, патріотами… 18 вересня свій 80-ти річний ювілей відзначала б Надія Гнатів - педагог, громадська діячка, поетеса, подвижниця на просвітницькій ниві, яка мала своє призначення в житті і виконала їх достойно і сповна.

Народилась 18 вересня 1944 року в селі Гаях-Смоленських Бродівського району у селянській родині Антона і Тетяни Мельничуків. Після закінчення семирічки в рідному селі продовжила навчання у Бродівській СШ №1, закінчила Бродівське педучилище, філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту імені Івана Франка. Працювала вчителькою початкових класів.

Познайомившись в уже зрілому віці одружилась з вчителем української мови та літератури Ізидором Гнатівим, з яким прожили душа в душу, повністю поділяли погляди і не мали двох думок, лише одну, поділену на двох. Переїхавши до Стрия з 1973 року працювала викладачем української мови та літератури у ВПУ №34. Тут у 1989 році очолила один із перших в місті осередок Товариства української мови імені Тараса Шевченка (пізніше «Просвіта»). Товариство проводило активну і послідовну роботу серед учнів училища, спрямовану на національне виховання, цікаві творчі ініціативи переконували, що «нам пора для України жить».

Пані Надя найактивніша учасниця стрийських і позастрийських подій перших років національного відродження в Галичині, багато працювала для блага Стрийської міськрайонної «Просвіти», де була членом ради, для нашого міста, для рідного Державний навчальний заклад "Вище професійне училище - 34 м.Стрий". Тут, як викладач української літератури, просвітянка обладнала чудовий кабінет української літератури. На уроках і поза ними, серед викладачів, учнів, солдатів військових частин, громади міста, а також відпочиваючих Моршина вела колосальну роботу з популяризації українського слова, пісні, музики. Професійне, вчительське відчуття аудиторії робило цікавими різноманітні заходи, зустрічі з просвітянами.

Марія Охримович-Весоловська

Марія Охримович-Весоловська (1884-1948) - громадська діячка, поетеса, майстриня художніх виробів та вишивки, політв’язень, яка виховала цілу плеяду громадських активісток, освічених патріотичних жінок, які самовіддано служили українській громаді і у важкі воєнні дні, і в період розквіту.

Народилася 28 серпня 1884 у селі Грабівцях Богородчанського району Івано-Франківської області в священичій сім’ї отця Івана Охримовича. Крім неї було ще троє братів, які здобули добру освіту і спричинилися до українського національно-визвольного руху. Закінчила 7 класів народної школи, багато читала. Здібна від природи, Марія Охримович щодня займалася самоосвітою, знаходячи час для книжки. Окрім того, не могли не впливати брати та інша родина Охримовичів, з якої вийшли відомі діячі та політики.

Вийшла заміж за правника, повітового суддю Остапа Веселовського в м. Богородчанах. У 1906 році подружжя переїхало до Стрия, де чоловік отримав посаду радника окружного суду. Марія була освічена і обдарованою з перших днів перебування в місті зацікавилася життям української громади, а особливо жіночим рухом. Зголосилася до праці в товаристві українських жінок, у 1913 році очолила його та розгорнула велику просвітницьку роботу. На жаль, це прагнення перервала війна.