Марія Охримович-Весоловська

Марія Охримович-Весоловська (1884-1948) - громадська діячка, поетеса, майстриня художніх виробів та вишивки, політв’язень, яка виховала цілу плеяду громадських активісток, освічених патріотичних жінок, які самовіддано служили українській громаді і у важкі воєнні дні, і в період розквіту.

Народилася 28 серпня 1884 у селі Грабівцях Богородчанського району Івано-Франківської області в священичій сім’ї отця Івана Охримовича. Крім неї було ще троє братів, які здобули добру освіту і спричинилися до українського національно-визвольного руху. Закінчила 7 класів народної школи, багато читала. Здібна від природи, Марія Охримович щодня займалася самоосвітою, знаходячи час для книжки. Окрім того, не могли не впливати брати та інша родина Охримовичів, з якої вийшли відомі діячі та політики.

Вийшла заміж за правника, повітового суддю Остапа Веселовського в м. Богородчанах. У 1906 році подружжя переїхало до Стрия, де чоловік отримав посаду радника окружного суду. Марія була освічена і обдарованою з перших днів перебування в місті зацікавилася життям української громади, а особливо жіночим рухом. Зголосилася до праці в товаристві українських жінок, у 1913 році очолила його та розгорнула велику просвітницьку роботу. На жаль, це прагнення перервала війна.

Через воєнні обставини емігрувала до м. Відня (Австрія), тут народився другий син Богдан. Повернувшись до Стрия в 1916 році, з новим запалом взялась до справи. Понад двадцять років очолювала Стрийську філію Союзу Українок. Належала до управи філії, була секретарем товариства «Просвіта», активною учасницею всіх заходів українських товариств, головою оціночної комісії Другої сільськогосподарської виставки в Стрию. Її захищену морально і матеріально, здавалось би, не мала б торкати доля знедолених жінок. Але дочка священника, вихована на кращих християнських засадах, вважала своїм обов’язком – підтримувати посестер, займатися просвітництвом серед них, допомагати їм боротися за власні права. Під її керівництвом відбувались кооперативні віча, мистецькі виставки, сільськогосподарські курси, літературно-мистецькі вечори і свята. В складі делегації зі Стрия брала участь у всесвітньому жіночому конгресі в м. Станіславові у 1934 р. Активно прилучилась до проведення в Стрию 28 червня 1936 року свята селянки.

У 1940 р. арештована НКВД і кинута до Стрийської тюрми, у 1941 році засуджена на 10 років ув’язнення в концтаборах ГУЛАГу на Уралі (росія). Хворою повернулась на рідну землю. Нелегально жила у Стрию, згодом переїхала до родини в Дрогобич. Залишила спогади про події 1918-1919рр., афоризми, вірші. Підписувалася псевдонімом Маруся Грабовецька.

Померла Марія Охримович-Весоловська 24 липня 1948 р. Похована в родинному гробівці в м. Стрий.