Стефан Дубравський

Стефан Дубравський – патріот, просвітянин, перший голова «Просвіти» в Стрию, голова політичного товариства «Підгірська Рада», вчитель, професор гімназії, культурно-громадський діяч, меценат з родини шляхетського гербу Сас.

Народився 14 серпня 1829 року в селі Топільниці Старосамбірського району. Тут закінчив парафіяльну школу, згодом Лаврівську головну школу, Бучацьку гімназію отців Василіян на Тернопільщині, Перемишльські вчительські курси, Віденський університет. Здобув право викладати в школах німецьку, українську мови, стенографію. Під час навчання заробляв приватними уроками.

У 1854 -1862 рр. вчителював у взірцевій школі м. Кракова, реальній школі в місті Новий Сонч, Львівській вищій реальній школі.

У 1862 році переїхав до Стрия. Професор гімназії - викладав у Стрийській гімназії українську мову, стенографію. Друкував статті на педагогічні теми у Львівському часописі «Дім і школа». У 1890 р. - голова політичного Стрийського товариства «Підгірська рада», до якого входила передова інтелігенція Стрия і повіту. Багато уваги приділяв культурницьким справам, вважаючи, що підняття культури українців поставить їх на рівень інших народів.

У 1892 р. – співзасновник Стрийського товариства «Просвіта». Разом з Євгеном Олесницьким брав участь у виборі земельної ділянки для будівництва Народного дому в Стрию, для купівлі якої пожертвував значні кошти ( 10000 золотих ринських для початку будівництва). У 1906 р. пожертвував велику частину свого майна (20 тис. австрійських корон) на утримання «Руської бурси», відсотки з якого йшли на стипендії для бідних учнів (щорічно 5 бідних учнів отримували стипендії). Долею талановитих дітей турбувався завжди, створив фонд свого імені на підтримку «Просвіти» і «Рідної школи». Як свідчать історичні факти, цей високоосвічений чоловік ніколи не клявся з високих кафедр і трибун у своїй любові до народу, до рідної землі. Стефан Дубравський за натурою спраглий до знань, довгих 38 років совісно працював над освітою і вихованням молоді. За те дістав від влади багато похвальних грамот та продовжував працювати на блага стриян.

У 1908 – 1909 рр. за клопотанням провідних стрийських діячів, у тому числі і його, було дозволено відкрити українські класи при Стрийській польській гімназії. Залишив заповіт, згідно з яким усе своє майно передав на просвітницько-благодійні цілі для покращання добробуту українського народу. Крім того, подарував товариству «Просвіта» 2 тисячі золотих ринських у цінних паперах, що стали капіталом для відсотків на премії з фундації його імені за найкращі книжки для народу, видані «Просвітою». Вийшло 15 книг. Фінансовою допомогою скористався композитор і музикознавець Філарет Колеса у виданні етнографічних і музикознавчих праць, оприлюднивши в них життєпис Стефана Дубравського. Для філії «Просвіти» подарував свою бібліотеку з 1,5 тис. книг. Книгозбірня мала назву «Бібліотека фундації Стефана Дубравського». Виконавцем свого заповіту призначив педагога, вчителя гімназії, відомого громадського діяча Івана Вахнянина.

Віддав місту кожен порух своєї душі разом з усім матеріальним, придбаним в багаторічній праці.

Помер у 1909 році. Похований у Стрию. Над могилою Стефана Сас Дубравського та його дружини велична гранітна стела – пам’ятний знак.

Після перших демократичних виборів у 1990 році вулицю Бельцівську у Стрию перейменували іменем С. Дубравського, а до 125-річчя заснування «Просвіти» у Галичині на фасаді будинку № 4, на цій вулиці встановили меморіальну дошку з написом: «Вулиця названа на честь першого голови Стрийської «Просвіти» Стефана Дубравського».

Більш детально пізнати біографію та діяльність визначної особистості Стрия Стефана Дубравського можна в літературних краєзнавчих виданнях в Центральній бібліотеці ім. М. Шашкевича Стрийської МЦБС.