Мирослав Мелень - Борець за волю України

95 років від дня народження Мирослава Меленя (1929-2016) - Учасника визвольної боротьби, музиканта, диригента, поета, журналіста, публіциста, редактора, мемуариста, культурно-громадського діяча, члена Українського Національного Фронту, учасника Норильського повстання.

📚📖Мирослав Мелень народився 13 червня 1929 року у селі Фалиш Стрийського району. Навчався в середній школі №5. Закінчив Дашавську середню школу, диригентський відділ Дрогобицького музичного училища, філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював вчителем, диригентом, помічником редактора музичних передач Львівської телестудії, керівником художніх колективів, у 1990-1995 рр. – редактором стрийської газети «Гомін волі».

Від 1942 року – член юнацької ОУН. Після арешту сестри, загибелі батька в 1945 році від рук НКВД Мирослав перебував у підпіллі. Розповсюджував антибільшовицьку літературу, листівки, був зв’язковим між підпільними станицями ОУН, доставляв підпільникам ОУН-УПА зброю, брав безпосередньо участь у бойових і оперативних акціях. У 1947 році в с. Братківці був арештований.Засуджений до розстрілу із заміною кари на 25 років ув’язнення, каторжних робіт у канцтаборах ГУЛАГу, довічне заслання і 5 років позбавлення громадянських прав. Відбував ув’язнення в концтаборі у м. Норильську, член комітету Норильського повстання політв’язнів 25 травня-3 серпня 1953 р. Після розгону повстання засуджений на 3 роки ув’язнення суворого режиму, яке провів на етапах, у тюрмах Челябінська, Омська, Томська, Новосибірська… Працював у м. Красноярську на заводах з очищення уранових руд.

У 1956 р. звільнений і реабілітований. У 1963 році увійшов до нелегальної організації, став членом проводу Українського національного фронту (УНФ), що ставив за мету продовжити визвольну боротьбу ОУН за волю України, видавав журнал «Воля і Батьківщина». Перше число журналу з’явилось у жовтні 1964 року і ця дата вважається початком діяльності УНФ. Інформацію готував з різних джерел, зокрема із зарубіжних радіовисилань, редагував тексти. Відповідав за організацію мережі УНФ на Львівщині, а осередки діяли в містах Рівному, Кіровограді, Донецьку, на Закарпатті, Буковині… Чисельність організацій сягала кількасот та завдяки суворій конспірації діяли три роки. У 1967 р. КГБ напав на слід, арештував багатьох підпільників УНФ.

23 березня 1967 заарештований, 26 серпня того ж року за звинуваченням у антирадянській агітації і пропаганді засуджений до 6-ти років таборів суворого режиму та 5-ти років заслання. Покарання відбував у Мордовії, де перебували політв’язні 1940-1950-1960 рр. Писав вірші, більшість з яких пропала. Спілкувався із І. Кандибою, О. Заливахою, М. Горинем, І. Гелем та ін.

У 1973 р. звільнений, повернувся до Моршина. У тому ж році оформив на себе опікунство над Зіновієм Красівським, якого утримували у психлікарні, їздив до нього на побачення, домігся повернення його житла, допомагав родині. Працював кочегаром, писав вірші, більшість з яких не збереглося, працю «Ленін проти України», скомпонував «Коротку історію УПА».

Від кінці 1980-х рр. брав активну участь у русі за легалізацію УГКЦ, відзначення 1000-річчя хрещення Руси-України (1988 у Моршині встановлено хрест), активно включився в роботу Товариства української мови, організовував Свято Героїв на Зелені свята з синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами. Разом зі студентським братством «Спадщина» організував перший мітинг на горі Маківка в першу неділю серпня 1990 року. У січні 1989 очолив першу Львівську експедицію на станцію Крути, де хор під його керівництвом виконував українські національні пісні (загалом провів понад 20 таких експедицій). З ініціативи Мирослава Меленя у Моршині встановлено перший в Україні пам’ятник у формі тризуба на могилі в’язнів, закатованих НКВС.

В 1990–94 рр. Мирослав Мелень був депутатом Львівської обласної ради. Ще до проголошення незалежності був активним учасником НРУ, працював у редакції газети «Будівник комунізму». Збори НРУ Стрийського району перейменували її на «Гомін волі» і обрали п. Мирослава її редактором. Газета зіграла видатну роль у справі національного відродження краю. Допомагав створенню стрийських газет «Рідне поле», «Заграва», садиба-музею Степана Бандери в селі Воля-Задеревацька, перевезення з росії і перепоховання в Україні праху сестри Степана Бандери - Марти, переїзду його сестер Володимири і Оксани до Стрия.

Друкувався в районних, обласних, київських часописах, журналах, колективних збірниках, альманахах на теми боротьби ОУН-УПА, Норильського повстання, діяльності УНФ, поточної політики України. Автор книг віршів, публіцистичних статей, спогадів «Любов і біль», збірки «Нерозстріляна пісня» (1999), «Стежками позачасових зустрічей» (2009; обидві – Стрий), багатьох публікацій у періодиці, упорядкував свій архів та написав детальний автобіографічний нарис.

Нагороджений ювілейними, пам’ятними відзнаками національно-патріотичних організацій України.

Помер Мирослав Мелень 9 серпня 2016 року. Похований у місті Моршин.

Мирослав Мелень належав до покоління, на долю якого випала нерівна боротьба за самостійну Україну з трьома окупантами: польським, німецьким та московським.

Крізь злидні й негоду, фізичні й моральні тортури він проніс глибоку віру в українську національну ідею. Він представник тієї героїчної генерації, якій належиться шана і подив, пам'ять і наша глибока вдячність.

📚Інформацію про життя і творчість видатного українця, великого патріота нашого краю Мирослава Меленя можна знайти в фондах бібліотек громади, зокрема збірнику: «Хвилі Стрия», М. Мандрик «Стрийщина: шлях до волі», «Стрийщина: історія в іменах» та виданнях автора: «Нерозстріляна пісня» та «Стежками позачасових зустрічей».