Ігор
Боднар – художник, український графік, поет, педагог, мистецтвознавець,
представник генерації художників-шістдесятників, який написав нову сторінку в
історії українського мистецтва ХХ століття.
Народився
8 січня 1941 в Стрию. Батьки Ірина та Ярослав Боднари, замилувані у народне
мистецтво, змалку навчали сина розуміти і любити коріння, шанувати національні
традиції. Мати знана вишивальниця Ірина Дика.
Навчався
в середній школі № 1, професійну освіту здобув у Львівському інституті
прикладного і декоративного мистецтва. Тут пощастило навчатися у групі, з якої
вийшло багато відомих художників – Іван Марчук, Зиновій Флінта, Андрій Бокотей,
Олег Мінько.
Ігор Боднар - Член Національної Спілки художників України. Його творам властиві декоративність, простота, логічність і виразність побудови композиції. Часто застосовував змішані, авторські техніки, досягаючи багатства й світлоностості фактури твору. Ігор Боднар мав талановитих наставників – відомих художників Петра Обаля, Романа Ганкевича, Костянтина Левченка, від них успадкував елементарну малярську грамоту і відчуття стилю.
Плідно
працює в галузі образотворчо-ужиткового мистецтва. Під впливом знаної художниці
Ярослави Музики розробив серію монотипій на мотив давнього українського
архетипу: «Писанкове», «Вікно надії», «Ніч на полонині», «Квіткове розмаїття»,
«Три верби схилилися», «Нічний олень», «Цвіт папороті», «Космічна серенада».
З
1966 р. викладав на кафедрі художнього текстилю у Львівському державному
інституті прикладного і декоративного мистецтва. В 1969 році з ініціативи
Михайла Косіва та Ігоря Калинця влаштував першу персональну виставку у залі
львівського відділення Спілки письменників України. Але вже на другий день
експозицію зняли через негативний відгук «чорного експерта партії» А. Попова,
за художником стежило КДБ.
З
1970-го року у графічній творчості І. Боднара розпочався етнографічний період.
Художник ілюстрував твори В. Стефаника, Лесі Українки, І. Франка, П. Верлена
поєднуючи фігуративні композиції з декоративними орнаментальними колажами;
вдосконалював графічну техніку, переважно працюючи з офортами.
Великий
цикл робіт Ігоря Боднара «Легенди мого
дитинства» - це неповторне, зворушливе й
людяне слово в мистецтві. Всі ці твори мають свій глибинний і мудрий чар, свою
шляхетну, ненав’язливу філософію.
1980-ті
– продовжив роботу у царині графічної ілюстрації («Баба Митриха», «Великдень»
до циклу віршів Івана Франка «Галицькі образки»), опрацьовував різні графічні
техніки, виконував екслібріси. Активно займався науковою діяльністю у рідному
інституті, організовував теоретичні конференції, часто їздив на текстильні
симпозіуми, організовував стажування своїх студентів у Прибалтиці та Польщі.
1988-2011
рр. – повернувся до витоків, відроджуючи у своїй творчості екзистенціальні
теми, архетипні композиції та космогонічні структури. Продуктивно працював у
техніці монотипії, використовував авторську методику із застосуванням позолоти,
синтетичної фактури та акрилу – «Сузір’я надії», «Чумацький шлях», «Сатурн»…
Професор
Львівської Академії мистецтв, понад 40 років працював на кафедрі текстилю.
Тисячі студентів, шлях від викладача до професора – внесок Ігоря Боднара у
сучасне і майбутнє української культури.
Ігор
Боднар - учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних і персональних виставок.
Його твори зберігаються у Львівському національному музеї, Львівській картинній
галереї, Українському музеї у Нью-Йорку (США), Українському музеї-архіві
(Клівленд, США), Галереї К. Напірковської (Варшава), Музеї П. Верлена (Мец,
Франція).
Заслуговують
уваги гобелени та розписні тканини, ескізи костюмів для Прикарпатського
державного заслуженого ансамблю пісні і танцю "Верховина"
Автор
ілюстрованої власними роботами поетичної збірки «Мати Всесвіту» (Стрий, 1998).
Ілюстрував книгу дитячих віршів Б. Стельмаха «Писанка» (Львів, 1993). Поряд з
графікою пише вірші.
Літературний
талант розкрив у збірках. Поезія співзвучна його графічним творам. Їй
притаманна метафоричність, знак і символ, здатність вкладати великий задум у
малу, компактну форму художнього виразу. Поезії друкувалися в журналах «Дзвін»,
«Ранок» та ін. Серед них присвяти найдорожчим людям - Ярославі Музиці («Свічечка, що догоряла…»),
доньці Оксані («Розквітали вишні у саду…»), Марії Приймаченко («Лев, як
квітчасте сонце…»).
Ігор
Боднар – Художник, Педагог, Поет – виокремити з-поміж них найголовнішу тяжко. В
його творчості велика любов до людей, до матері, до рідної землі. Сам митець –
особистість, щедро обдарована талантами, своє власне місце визначив так: «Я
уродженець Стрия, мешканець Всесвіту, Син України».
Я родом із
світанку,
З вишневого
саду,
Що буйно
розцвів
Білим снігом у
січні.
Помер
19 січня 2011 року, у період експонування своєї останньої прижиттєвої виставки
у львівській галереї «Примус». Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
📚Запрошуємо
ознайомитися з краєзнавчими матеріалами
про життя і творчість Ігоря Боднара в Центральній бібліотеці ім. М.
Шашкевича Стрийської МЦБС
1.
Боднар І. Над вертепом звізда ясна… [Текст] / І. Боднар // Дзвін. – 1995.
– № 1. – С. 155.
2.
Голод І. Боднар Ігор (1941-2011) [Текст] // Стрийщина. Історія в іменах. Кн. 2.
– Стрий : Щедрик, 2012. – С. 52-53
3.
Карпенкова Н. Ігор Боднар – митець кольору і символізму [Текст] / Н. Карпенкова
// Фортуна. – 2021. – С. 23.
4.
Кусько Г. Д. Боднар Ігор Ярославович [Текст] // Енциклопедія сучасної України.
– Т. 3. – Київ, 2004. – С. 162.
5.
Левицька Я. Різдвяне повернення Ігоря Боднара [Текст] / Я. Левицька// Гомін
волі. – 2011. –15 січня. – С. 3.
6.
Старик І. «На цих картинах – душа моя вся» [Текст] : [Ігор Боднар] / І. Старик // Гомін волі – 2006. – 6 січня. –
С. 4.
7.
Стрийщина. Сторінки історії. Кн. 1 [Текст]. – Стрий : Щедрик, 2009. – С.
473–474.
Немає коментарів:
Дописати коментар